Публікацію підготовлено в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади», який реалізує ГО «Проти Корупції» за підтримки ІСАР Єднання та Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і не обов’язково відображає позицію ІСАР Єднання.
Більше можливостей — менше часу: як громади проходять новий етап фінансування відновлення та розвитку
- Деталі
Українські громади у 2026 році отримали більше можливостей залучати кошти на відновлення та розвиток. Після тривалої паузи знову запрацював Державний фонд регіонального розвитку, але на підготовку до першого відбору за новими правилами громади мали дуже стислий час. Чи встигали вони розібратися з вимогами, підготувати проєкти та пройти процедури — розповідають представники громад Черкаської та Миколаївської областей.
Після тривалої паузи у 2026 році знову запрацював Державний фонд регіонального розвитку. Цьогоріч на нього передбачили 2 млрд грн, а сам механізм змінився. ДФРР тепер працює в межах нової системи управління публічними інвестиціями, а його кошти спрямовуються на середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій.
Для громад це означало досить стислий цикл підготовки. До 3 серпня вони мали подати обласним адміністраціям середньострокові плани разом із пріоритезованим переліком проєктів, а ОВА — передати перевірені матеріали Мінрозвитку до 13 серпня. Водночас громадам потрібно було розібратися з новими вимогами, визначити пріоритети, підготувати документи та пройти всі необхідні етапи.
Крім того, всі роботи за проєктами, які реалізовуватимуться коштом програми ДФРР, громади мають завершити до кінця 2026 року!
І тут виникають питання: чи справді громади встигли адаптуватися до нових правил? І як нові механізми фінансування працюють на місцевому рівні, де виникають бар’єри та що саме впливає на можливість громади довести проєкт від підготовки до реалізації?
Відповіді на ці питання щукали експерти ГО «Проти Корупції» у межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей».
Новий ДФРР: спочатку планування, потім фінансування
Цього року громади вже не просто подавали окремі проєкти на конкурс ДФРР. Їхні пропозиції мали бути частиною середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій і відповідати стратегіям розвитку. Для одного суб’єкта планування можна було подати не більш як п’ять публічних інвестиційних проєктів, включених до єдиного проєктного портфеля.
Такий підхід має зробити розподіл коштів більш системним: держава бачить не окремий об’єкт, а загальний перелік пріоритетних інвестицій громади чи регіону. Але для самої громади це означає додаткову роботу ще до моменту, коли вона може претендувати на фінансування.
І саме на цьому етапі починаються відмінності між громадами.
Водяницька громада: загальна реформа зрозуміла, а от ДФРР — «не дуже»
У Водяницькій громаді Черкаської області з реформою публічних інвестицій уже працюють. Команда неодноразово проходила навчання, але на запитання, чи зрозуміло, що саме потрібно зробити, аби конкретний проєкт мав шанс на фінансування ДФРР, представниця громади відповіла: «Не дуже».
Про це розповіла Світлана Літвінчук, провідна спеціалістка з інвестиційних проєктів громади. Фахівчиня підкреслила, що окремого навчання саме щодо ДФРР громада не проходила. Водночас нові вимоги до готовності проєктів в громаді знають, і одна з головних проблем — необхідність мати проєктно-кошторисну документацію.
Для невеликої сільської громади витратити кошти на ПКД, не знаючи, чи буде проєкт профінансований, непросто. Представниця громади прямо називає цю вимогу великою перепоною.
У Водяницькій громаді є конкретний приклад — друга черга водогону в Шубиних Ставах. Наявна документація ще з 2018–2019 років потребує коригування, а знайти підрядника, готового виконати ці роботи, теж виявилося непросто.
Тобто для громади новий механізм — це не лише питання доступності грошей. Спочатку потрібно мати час і ресурс на підготовку самого проєкту та пройти всі процедури.
До слова, під час розмови з експертами організації, провідна спеціалістка окремо окреслала труднощі щодо роботи з DREAM, куди вносяться інвестиційні проєкти для отримання фінансування. «Разом з колегами вбачаємо доцільність оновлення інструкції, спрощення подання проєктів, розроблення чіткої послідовності кроків та створення можливості на етапі подання бачити помилки й невідповідності», — зазначила вона.
Степанківська громада: проєкти є, але власного внеску немає
У Степанківській громаді Черкаської області до самої ідеї нової моделі ставляться позитивно. «Комплексність дуже класна. Прив’язка до DREAM і публічних інвестицій — ще краща», — каже Сергій Гончар, спеціаліст I категорії відділу економічного розвитку. Він особливо відзначива, що нова система потенційно може бути менш залежною від ручного впливу, який, за його словами, був можливий у старому механізмі ДФРР.
Але для самої громади новий механізм поки фактично недоступний. У проєктному відділі працюють двоє фахівців, які раніше входили до обласної комісії ДФРР, однак фінансовий орган передбачив на публічні інвестиції нуль гривень. Через це громада не може внести свої проєкти до DREAM і, відповідно, претендувати на фінансування ДФРР.
«Потрібно для програми ДФРР передбачити можливість внесення в DREAM проєктів, в яких власний внесок дорівнює нулю», — пропонує Гончар. Він вважає, що за нинішньої моделі значна частина громад може залишитися поза фондом, а його кошти ризикують передусім дістатися містам та обласним центрам, де більше можливостей для власного фінансування.
Для Степанківської громади це не абстрактна проблема. Серед проєктів, які вона хотіла б реалізувати, є дорога між двома селами: грошей вистачає максимум на виготовлення ПКД, але не на сам проєкт. За нинішніх умов громада може залишитися з готовою документацією, але без можливості провести проєкт далі через систему.
На Миколаївщині питання не лише в новому відборі
У розмовах із громадами Черкащини головними виявилися дуже практичні питання щодо можливостей фінансування. Але досвід Миколаївщини додає до цієї картини ще одне питання — чи справді новий ДФРР усунув проблеми, за які громади критикували старий механізм.
Олег Пилипенко, голова прифронтової Шевченківської громади Миколаївської області, дивиться на це ширше — через те, як нова система публічних інвестицій змінила роботу громади. Він говорить і про нові вимоги до планування, і про кадрове навантаження, і про ситуації, коли навіть знайдене зовнішнє фінансування не вдається швидко провести через систему.
Водночас сам ДФРР посадовець не відкидає. За його словами, до війни фонд загалом працював нормально, але система відбору потребувала змін, зокрема через можливість ручного впливу на розподіл балів.
Сільський голова ділиться спогадами, що раніше ОВА могла додавати проєктам до 100 балів. Він згадує один із попередніх відборів, коли чотири міські проєкти отримали по 25 додаткових балів, тоді як сільські громади області — жодного.
«Тобто дивним чином чотири міські проєкти отримали по 25 балів. А громади сільські з області, яких 51, отримали нуль. І питання: а чого так? Інші недостойні, чи тільки в міста проблеми?»
Щодо вимоги програми мати проєктно-кошторисну документацію, на його думку, це не є проблемою: «ПКД зробити — то ж якби штука не хитра». Проблема виникає, коли між підготовкою документації та фактичною реалізацією проходить стільки часу, що ціни вже встигають змінитися.
Це добре доповнює досвід Водяницької громади: питання не лише в самій вимозі мати ПКД, а й у тому, скільки часу та ресурсу громада витратить на підготовку документації і чи залишиться вона актуальною до моменту фінансування.
На цьому тлі сільський голова повертається до головного питання до реформи: чи стала вона для громад швидшою, кращою та ефективнішою. Поки переконливої відповіді на це він не бачить — про це та інші думки розповімо в окремому матеріалі.
Коли проблема починається ще до підготовки проєкту
Ще один показовий випадок — Широківська громада Миколаївської області. Представниця громади, Людмила Матолич, під час розмови в середині серпня 2026 року повідомила, що громада на той момент не знала про ДФРР саме 2026 року.
Це не дає підстав стверджувати, що громада пропустила можливість фінансування саме через необізнаність. Але хронологія важлива: на сайті Мінрозвитку інформація про програму зʼявилася 24 липня, а до 3 серпня громади мали подати ОВА середньострокові плани разом із пріоритезованим переліком проєктів. Втім, сама постанова, яка затверджує порядок використання коштів фонду датується 08 липня 2026 (Постанова № 883).
На цьому тлі слова представниці Широківської громади показують ще один аспект доступу до фінансування. Щоб скористатися новим механізмом, потрібно не тільки мати проєкт, а й вчасно отримати/побачити інформацію, знайти фахівця, розібратися з вимогами та вкластися у строки. Це перегукується з тим, що говорить голова Шевченківської громади про кадрову та часову спроможність громад.
Що це означає для громадського моніторингу
Для ГО «Проти Корупції» важливо не обмежуватися питанням, які проєкти отримали кошти. Під час попереднього етапу моніторингу ми вже бачили, що значна частина проєктів залишається на різних етапах підготовки, тому не менш важливо зрозуміти, чому вони не доходять до фінансування.
Нагадаємо, що попередній аналіз публічних інвестицій у Миколаївській та Черкаській областях охопив 1353 проєкти. На початок липня фінансування отримували лише близько 5% із них. Якщо раніше були очікування, що цей відсоток зміниться через повернення механізмів фінансування, то після розмов з громадами вони зникають.
Втім, ДФРР при цьому не єдиний ресурс, доступний громадам у 2026 році. Уряд також спрямовує майже 5 млрд грн коштів Європейського інвестиційного банку на Програму відновлення України III; фінансування є безповоротним, а серед пріоритетів — громади, які найбільше постраждали від війни або приймають значну кількість внутрішньо переміщених осіб. За словами Віталія Безгіна, за попереднім траншем цього року вже профінансували 125 об’єктів.
А поки що, за кожним нефінансованим проєктом може стояти своя причина: неготова ПКД, відсутність власного ресурсу, недостатня кадрова спроможність, затримка на певному етапі чи інша обставина. Саме тому однаково важливо дивитися і на тих, хто отримав гроші, і на тих, хто до них не дійшов.
Тому новий етап проєкту поєднує аналіз даних із роботою безпосередньо з громадами під час польових виїздів. І завдання організації не лише зафіксувати проблему. Під час виїздів команда обговорюватиме виявлені бар’єри з представниками/-цями громад і, де це можливо, надаватиме конкретні рекомендації, які допоможуть їх мінімізувати — під час підготовки проєктів, проходження процедур, залучення фінансування чи реалізації вже затверджених проєктів.
Тож в наступних матеріалах розповімо детально як громади користуються різними механізмами фінансування — державними та міжнародними, де виникають бар’єри і що допомагає доводити проєкти від підготовки до реального результату.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
Відкритість громад: чому Миколаївщина охоче показує документи, а на Черкащині їх іноді доводиться шукати?
- Деталі
У попередній статті ГО «Проти Корупції» розповіла, як працює система публічних інвестицій, хто вирішує, що будувати, та як кожен може відстежувати проєкти через DREAM, Big Recovery Portal чи Prozorro. Але відкриті дані — лише частина картини.
Щоб зрозуміти, наскільки прозоро громади реалізують проєкти вже на практиці, команда ГО «Проти Корупції» надіслала майже 30 інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування Черкаської та Миколаївської областей. Ми попросили надати документи щодо найбільших інвестиційних проєктів, а отримані відповіді порівняли з інформацією у відкритих державних системах.
Результати показали цікаву закономірність: за однакових законодавчих вимог рівень відкритості громад суттєво різниться.
Миколаївщина: відкритість як частина управління
Для прифронтової Миколаївщини відбудова давно стала щоденною роботою. І це помітно не лише за кількістю проєктів, а й за тим, як громади комунікують із громадськістю.
Найбільш показовим став приклад Вознесенської громади. У відповідь на запит щодо реконструкції котелень ліцею №10 вартістю понад 33 млн грн міська рада надала не лише календарні графіки виконання робіт, а й договори, додаткові угоди, кошторисну документацію та навіть «Пакт про згоду щодо професійної чесності» і «Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів», підписані підрядником.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Вознесенської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такий підхід виходить далеко за межі формальної відповіді на інформаційний запит. Громада не просто повідомляє про реалізацію проєкту, а демонструє механізми, які мають забезпечити його доброчесність і підзвітність.
Не менш відкритою виявилася Степівська громада. На будівництво укриття для місцевого ліцею вона надала понад сотню сторінок документів — договори, акти виконаних робіт за формою КБ-2в, кошториси та іншу технічну документацію. При цьому в громаді не приховували, що роботи виконані лише приблизно на 5% через необхідність коригування проєкту.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Степівської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такі відповіді не виглядають "ідеальними". Але саме вони дозволяють зрозуміти реальний стан проєкту й викликають більше довіри, ніж загальні формулювання про успішне виконання робіт.
Подібний підхід продемонструвала й Березнегуватська громада. Тут відкрито пояснили, що будівництво укриття для гімназії №2 затримується через моніторинг Державної аудиторської служби та очікування державної субвенції. Разом із поясненнями громада надала договір на виконання робіт загальною вартістю понад 84,6 млн грн.
Черкащина: від прикладів відкритості до формальних відповідей
У Черкаській області ситуація виявилася більш неоднорідною.
Є громади, які можуть бути прикладом відкритості. Золотоніська міська рада надала структуровану інформацію про всі інвестиційні проєкти — від модернізації закладів освіти до будівництва захисних споруд. Уманська міська рада детально описала реалізацію проєктів у межах Програми відновлення України, що фінансується Європейським інвестиційним банком, та пояснила поточний стан реконструкції лікарні й ліцею №1.
Водночас були й інші приклади.
Христинівська громада відповіла лише після повторного нагадування. У відповіді повідомили, що кошти на закупівлю шкільних автобусів та реконструкцію котельні лікарні ще не надійшли, тому реалізацію проєктів не розпочато. Аналогічну позицію щодо очікування фінансування зайняла й Смілянська громада.
Найбільше запитань виникло до Ладиженської сільської ради. У відповіді на інформаційний запит вона повідомила про відсутність інвестиційних проєктів у 2026 році. Водночас під час аналізу системи Prozorro ми виявили активну закупівлю на будівництво водопроводу вартістю понад 13,5 млн грн.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Це не означає автоматично, що було допущено порушення. Однак така невідповідність демонструє, наскільки важливо звіряти офіційні відповіді органів місцевого самоврядування з інформацією, яка вже міститься у відкритих державних системах.
Ще один показовий приклад формалізованих відповідей— Тальнівська міська рада. Спочатку у відповіді зазначалося, що міський голова не є розпорядником запитуваної інформації. Згодом громада все ж надала документи та повідомила, що договір із підрядником було розірвано через порушення графіка виконання робіт.
Фрагменти трьох відповідей на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Чи впливає відкритість громад на їхню спроможність залучати фінансування?
Саме це питання стало одним із ключових під час нашого моніторингу.
Наше дослідження не дає підстав стверджувати, що саме відкритість автоматично визначає обсяг коштів, які отримує громада. На це впливають масштаби руйнувань, державні пріоритети, якість підготовки проєктів, наявність співфінансування та багато інших чинників.
Втім, результати моніторингу показують іншу закономірність.
Там, де громади швидко надають документи, пояснюють свої рішення, відкрито говорять про проблеми й готові до діалогу, значно легше оцінити якість управління проєктами. Це створює передбачуваність і підвищує довіру — як з боку жителів, так і з боку державних органів та міжнародних партнерів, які фінансують відбудову.
Чи означає це, що відкритість може бути конкурентною перевагою громади? Наші спостереження дозволяють припустити, що так. Але остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення всіх етапів моніторингу.
Що далі?
Як ми вже зазначали в попередньому матеріалі, аналіз документів та даних — це лише один із етапів моніторингу. Попереду — виїзди безпосередньо на об'єкти. Ми перевіримо, чи відповідає зібрана інформація тому, що відбувається на місцях, поспілкуємося з представниками/-цями громад та жителями, а також оцінимо, як реалізуються проєкти публічних інвестицій на практиці.
За результатами моніторингу ми підготуємо рекомендації для громад щодо підвищення якості управління публічними інвестиціями — від планування та реалізації проєктів до відкритості, комунікації з жителями й використання цифрових інструментів. Там, де це буде потрібно, готові надавати консультаційну підтримку та ділитися практичними рішеннями, які допоможуть громадам ефективніше реалізовувати проєкти й посилювати свою спроможність залучати фінансування.
Про перші результати моніторингу та висновки невдовзі поговоримо й у випуску подкасту «ТО!СПИтаємо». Разом з експертами обговоримо, як сьогодні працює система публічних інвестицій, із якими викликами стикаються громади та які рішення можуть зробити реалізацію проєктів більш ефективною.
Адже якісне управління публічними інвестиціями — це не лише освоєння коштів. Це вміння планувати, бути підзвітними, своєчасно реагувати на виклики та реалізовувати проєкти, які справді відповідають потребам громади.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
Відбудова на Черкащині та Миколаївщині: хто вирішує, що будувати, куди йдуть кошти та як на це можуть впливати жителі громад
- Деталі
У різних регіонах, зокрема на Півдні та в центрі України, зараз триває відбудова як після російської агресії, так і реалізація сотень проєктів розвитку громад. Природним бажанням жителя громади, наприклад, є те, що він хоче дізнатися, чи потрапить школа до переліку відбудови, коли нарешті розпочнеться запланований ремонт амбулаторії, або ж чому повільно відновлюють та не враховують коментарі людей?
Команда ГО «Проти Корупції» часто чує ці питання в громадах, і відповіді на них шукає та окреслює їх в межах громадського моніторингу публічних інвестиційних проєктів.
Проєкт «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей» реалізується в межах грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій», яку впроваджує ІЕД / IER та фінансує European Union in Ukraine.
Що відновлюють/відбудовують на Черкащині та Миколаївщині?
На сьогодні в двох областях налічуються 1 353 публічні інвестиційні проєкти, які мають на меті забезпечення соціального, економічного чи екологічного ефекту для громад. Із них 860 реалізуються або плануються у громадах Миколаївщини, ще 493 — на Черкащині. Вони охоплюють освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, транспорт, енергетику, соціальний захист, культуру, спорт та інші сфери.
За результатами кабінетного аналізу експерти ГО «Проти Корупції» зʼясували, що станом на початок липня понад тисяча проєктів уже мають підготовлене інвестиційне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), майже двісті перебувають на стадії попереднього ТЕО, а ще понад сто лише ініційовані. Простіше кажучи, значна частина проєктів уже готова до реалізації, а інші ще проходять підготовчі етапи.
Дашборд розроблений експертами ГО «Проти Корупції». Дані: 007.org.ua API | Фільтр: призначення платежу містить "капітальний/поточний ремонт" | >= 1 000 000 грн | Перші 300-500 транзакцій на організацію
Крім того, за даними сайту «Пошуково-аналітична система .007», бачимо, що серед вищезгаданих проєктів лише 5 % (понад 60) вже отримують фінансування. Тобто у деяких громадах почався комплекс заходів, що передбачає оновлення, реконструкцію або відновлення певних обʼєктів, систем чи закладів.
Дашборд розроблений експертами ГО «Проти Корупції». Дані: 007.org.ua API | Фільтр: призначення платежу містить "капітальний/поточний ремонт" | >= 1 000 000 грн | Перші 300-500 транзакцій на організацію
Це, зокрема:
-
капітальний ремонт будівлі Центру первинної медико-санітарної допомоги в Смілі;
-
капітальний ремонт мереж водопостачання у Коблівській громаді;
-
будівництво нового укриття в Березнегуватській громаді;
-
капітальний ремонт Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, зокрема утеплення лікувального корпусу та ремонт рентгенологічного комплексу.
Отож, зараз не так багато проєктів перейшли до етапу реалізації, а їх наявність не означає, що завтра розпочнеться, наприклад, будівництво.
Чому так? З 2025 року кожна громада відповідно до реформи управління публічними інвестиціями формує власний портфель проєктів, що можуть претендувати на фінансування за рахунок державного бюджету, місцевих коштів та/або міжнародної допомоги. Для залучення інвестицій їх публікують на платформі DREAM, де міністерства оцінюють доцільність реалізації.
Крім того, кожен проєкт проходить певний шлях — це теж впливає на те, чи матиме він шанс на реалізацію. Цей шлях окреслили у короткому відео. Також варто розуміти, що не всі громади можуть їх якісно підготувати та подати до системи, оскільки реформа стартувала не так давно, і громадам бракує досвіду.
Як ГО «Проти Корупції» знаходить таку інформацію серед величезного масиву даних?
Відповідь не завжди можна знайти одним кліком. Тому моніторинг ГО «Проти Корупції» починається не з виїзду на об'єкт, а з кабінетного дослідження. Насамперед експерти моніторили виконання постанов Кабінету Міністрів України №350-р та №351-р, які регулюють розподіл державного фінансування на відновлення та розвиток. Після цього отримані офіційні дані поєднували з результатами OSINT-досліджень, що дозволило відстежити не лише державні субвенції, а й плани міжнародних донорів.
Зокрема, вдалося виявити активність данських партнерів на Миколаївщині, де заплановано 6 проєктів, а також залучення коштів від GIZ у розмірі 22 мільйони гривень для водоканалу Корсунь-Шевченківської громади. Також важливою частиною дослідження є аналіз планів на 2025 рік, згідно з якими фінансування вже отримали такі об'єкти на Миколаївщині, як харчоблок та модернізована котельня у Врадіївці, а також ліцей у Лепетисі, де до процесу відновлення долучився UNICEF.
При цьому експерти перевіряли, чи оприлюднила кожна громада документи, які дозволяють зрозуміти, що є в переліку інвестиційних проєктів, як його формували, хто брав участь у відборі проєктів та чи були враховані потреби жителів. Зазначимо, що на офіційному вебсайті мають бути доступні рішення про створення місцевої інвестиційної ради та комісії з питань розподілу публічних інвестицій, їхній склад, протоколи засідань, а також Середньостроковий план публічних інвестицій (СПІ) і Єдиний проєктний портфель (ЄПП) з посиланням на систему DREAM.
Як показує моніторинг, така інформація є не скрізь. Водночас це може свідчити не про недоброчесність — часто причина полягає в тому, що громадам, знову ж таки, бракує досвіду, фахівців або часу для виконання нових вимог. Про це свідчать особисті спостереження та досвід роботи в громадах.
І нарешті, після таких досліджень експерти команди переходили до аналізу даних. Для цього, зокрема, використовуються відкриті API державних систем, аналітичний модуль BI Pro DREAM, карта, яку розробила ГО «Технології Прогресу» (учасник грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій»), а також інформація, отримана від органів місцевого самоврядування у відповідь на інформаційні запити. Щоправда, відповіді надходять не завжди — втім про це ми розповімо в окремій статті.
На основі цих джерел ГО «Проти Корупції» створила власний аналітичний дашборд, який допомагає швидко зіставляти інформацію з різних систем і працювати з великими масивами даних в умовах браку часу. Завдяки цьому вже вдалося проаналізувати понад 1 300 інвестиційних проєктів і більш як 10 тисяч фінансових транзакцій. Такий аналіз і дослідження дали змогу відібрати 32 об'єкти соціальної інфраструктури для польового моніторингу, а загалом команда перевірить до 70.
До переліку потрапляють проєкти, які вже переходять до етапу реалізації й потребують детальнішої перевірки на місцях. Один із них — будівництво захисної споруди для Михайлівського ліцею Степівської сільської ради. За даними системи DREAM, рівень освоєння коштів становить 22,32 % за рахунок освітньої субвенції та 23,07 % — за рахунок коштів місцевого бюджету. Водночас за результатами кабінетного дослідження виконання будівельних робіт становить лише 5 %.
Саме такі об'єкти команда перевірятиме, щоб з'ясувати, чи відповідає фактичний стан робіт офіційним даним, як вони просуваються та чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Важливо, що мета громадського моніторингу — не лише виявити проблеми, а й зрозуміти їхні причини, допомогти громадам поліпшити процес планування й реалізації проєктів, а жителям — отримати відповіді на запитання, як і на що витрачаються публічні кошти. Власне про це також будемо розповідати в наступних матеріалах.
А як жителі можуть ознайомитися з тим, що планується/відновлюється в громадах?
Для звичайного жителя знайти повну історію навіть одного проєкту буває не просто. Як уже було зазначено, інформація розміщена у різних системах, постійно оновлюється та має різні формати. Втім, аби дізнатися, що планується чи відновлюється, достатньо зайти до екосистеми DREAM та/або офіційних вебсайтів територіальних громад. Крім того, інформацію про закупівлі можна побачити у системі Prozorro, а результати громадського моніторингу — на платформі Великий портал відновлення (BRP).
Ба більше, кожен житель теж може долучатися до нього. Наприклад, якщо у вашому селі нещодавно розпочалося будівництво чи значний ремонт, але роботи йдуть неякісно, або ж взагалі припинилися — сміливо пишіть про це на платформі BRP. Як це робити — шукайте тут.
І тут важливо те, що зворотний зв'язок від самих жителів є надважливим. Адже саме вони щодня бачать, як просуваються роботи, чи відповідають вони заявленим планам і чи дійсно реалізовані проєкти покращують життя громади.
Те, що активно створюються та просуваються такі платформи й інструменти моніторингу, є величезним кроком до прозорості та обізнаності. Справді, варто віддати належне їхньому значенню, адже вони активно удосконалюються, аби бути доступнішими для людей. Однак жителі можуть навіть не лише бачити все постфактум у системах, а й впливати на рішення.
Це можливо, зокрема, тоді, коли вони долучаються до громадських обговорень або навіть до складу комісії з питань розподілу публічних інвестицій. Бо, як то кажуть, відновлення та розвиток громад — це не лише відповідальність держави чи місцевої влади.
На підсумок: громадський моніторинг лише набирає обертів
Сучасний громадський моніторинг уже давно не обмежується перевіркою документів. Сьогодні це поєднання відкритих даних, цифрових технологій, аналітики, польового моніторингу та думок людей. Саме такий підхід використовує ГО «Проти Корупції» та інші організації, щоб із тисяч проєктів відібрати ті, які потребують найбільшої уваги, перевірити їх безпосередньо на місцях та зробити результати доступними для всіх.
Ми регулярно публікуватимемо результати, аналітичні матеріали, паспорти об'єктів і висновки щодо реалізації проєктів, щоб кожен охочий міг побачити, як відбувається відбудова та куди спрямовуються публічні кошти. Слідкуйте за нашими публікаціями на сайті ГО «Проти Корупції» та наших інформаційних ресурсах. Разом ми можемо зробити процес відбудови більш відкритим, підзвітним і таким, що справді відповідає потребам громад.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій», який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу.
Як Широківська громада працює над залученням інвестицій до громади за менторської підтримки ГО «Проти Корупції»?
- Деталі
Кризовий період — це завжди розвилка, де один шлях веде до занепаду, а інший — до кардинальних змін. Яким шляхом пішла прифронтова Широківська громада Баштанського району — читайте у статті.
«Спочатку відбудовуємо діалог та довіру, а потім громаду»: як ГО «Проти Корупції» фасилітує процес відновлення Березнегуватщини
- Деталі
Як житель села Добре буде добиратися до лікарні в Березнегуватому, якщо дорога розбита, а коштів на відновлення у прифронтової громади немає? Відповідь на це питання лежить у площині наявності чітких, прозорих інструментів планування. Сьогодні міжнародні донори та держава готові фінансувати відбудову лише тоді, коли громада має верифіковану аналітику та офіційні стратегічні документи. Без них залучити гроші на ту саму дорогу чи лікарню просто неможливо.
Чому мешканці не звертаються до влади онлайн? Дослідження, яке стало основою для створення «Точки підтримки»
- Деталі
Більшість жителів Березнегуватської громади готові користуватися цифровими сервісами для звернень до місцевої влади. Однак проблема полягає не у відсутності інтернету чи цифрових навичок. Люди часто просто не знають, куди звертатися, не розуміють, чи буде їхнє звернення офіційно зареєстроване, а після його подання нерідко так і не отримують відповіді.
Саме такі висновки отримала ГО «Проти Корупції» під час дослідження, проведеного в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади». Результати дослідження стали основою для створення цифрового сервісу «Точка підтримки», який вже працює у громаді.
Як досліджували проблему
Щоб зрозуміти, чому мешканці рідко користуються офіційними електронними каналами комунікації, команда проєкту проаналізувала офіційний сайт Березнегуватської селищної ради та її сторінку у Facebook, провела 20 глибинних телефонних інтерв'ю з жителями різних населених пунктів громади, консультації зі старостами та працівниками органу місцевого самоврядування, а також пілотне опитування 70 мешканців.
Метою було не просто зібрати думки людей, а зрозуміти, яким має бути сервіс, щоб ним справді користувалися.
Люди готові до цифрових сервісів
Одним із найважливіших результатів дослідження стало те, що цифрова комунікація не викликає у мешканців спротиву.
74,3% опитаних зазначили, що готові користуватися сервісом для подання звернень, якщо він буде простим, зрозумілим і дозволятиме відстежувати статус своєї заявки. Серед молоді віком 18–34 роки цей показник становить 94%.
Це означає, що головною перешкодою є не технології, а спосіб організації комунікації.
Три причини, чому електронні звернення не працюють
1. Люди не знають, куди звертатися
Попри те, що на сайті громади є розділ «Звернення громадян», для пересічного мешканця незрозуміло, який саме спосіб є офіційним, чи можна подати звернення онлайн та що відбувається після його відправлення.
Приблизно третина респондентів назвали саме відсутність зрозумілої інформації головною причиною, чому вони ніколи не користувалися електронними зверненнями.
2. Найбільша проблема — відсутність зворотного зв'язку
Майже кожен другий учасник дослідження стикався із ситуацією, коли після звернення наставала повна тиша.
52,9% респондентів розповіли, що після подання заяви або повідомлення не отримували жодної інформації про її розгляд. При цьому люди не очікують миттєвого вирішення проблеми. Вони хочуть знати, що звернення зареєстроване, хто його розглядає і коли можна очікувати відповідь.
Саме тому одним із ключових рішень під час створення «Точки підтримки» стало автоматичне інформування заявника про статус звернення.
3. Староста залишається головною людиною, до якої звертаються мешканці
Дослідження показало, що для більшості жителів саме староста є першим, до кого звертаються у разі виникнення проблем.
Понад половина опитаних назвали старосту основним джерелом інформації про діяльність громади, а рівень довіри до нього значно вищий, ніж до селищної ради. Саме тому під час створення сервісу було вирішено не замінювати існуючу систему комунікації, а інтегрувати старост у роботу «Точки підтримки», щоб усі звернення — незалежно від способу подання — потрапляли до єдиної системи обліку.
Якою стала «Точка підтримки»
Результати дослідження безпосередньо вплинули на функціонал сервісу.
«Точка підтримки» створена як єдина система прийому звернень мешканців. Звернутися можна через онлайн-форму, месенджери, телефоном, через старосту або особисто. Незалежно від обраного способу всі звернення реєструються в єдиній системі, а мешканець отримує підтвердження про їх прийняття та інформацію про подальший розгляд.
Такий підхід дозволяє зробити процес взаємодії з місцевою владою більш прозорим, а також забезпечити єдиний облік усіх звернень незалежно від того, як саме вони були подані.
Чому це дослідження важливе
Насправді дослідження показало значно більше, ніж просто ставлення людей до цифрових сервісів.
Воно підтвердило, що жителі громади готові користуватися сучасними інструментами взаємодії з владою. Водночас вони очікують простих правил, зрозумілої комунікації та відкритості з боку органу місцевого самоврядування.
Саме тому «Точка підтримки» — це не лише новий цифровий сервіс. Це спроба зробити комунікацію між громадою та місцевою владою швидшою, зрозумілішою та більш прозорою.
Чому мешканці не звертаються до влади онлайн? Дослідження, яке стало основою для створення «Точки підтримки»
Більшість жителів Березнегуватської громади готові користуватися цифровими сервісами для звернень до місцевої влади. Однак проблема полягає не у відсутності інтернету чи цифрових навичок. Люди часто просто не знають, куди звертатися, не розуміють, чи буде їхнє звернення офіційно зареєстроване, а після його подання нерідко так і не отримують відповіді.
Саме такі висновки отримала ГО «Проти Корупції» під час дослідження, проведеного в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади». Результати дослідження стали основою для створення цифрового сервісу «Точка підтримки», який вже працює у громаді.
Як досліджували проблему
Щоб зрозуміти, чому мешканці рідко користуються офіційними електронними каналами комунікації, команда проєкту проаналізувала офіційний сайт Березнегуватської селищної ради та її сторінку у Facebook, провела 20 глибинних телефонних інтерв'ю з жителями різних населених пунктів громади, консультації зі старостами та працівниками органу місцевого самоврядування, а також пілотне опитування 70 мешканців.
Метою було не просто зібрати думки людей, а зрозуміти, яким має бути сервіс, щоб ним справді користувалися.
Люди готові до цифрових сервісів
Одним із найважливіших результатів дослідження стало те, що цифрова комунікація не викликає у мешканців спротиву.
74,3% опитаних зазначили, що готові користуватися сервісом для подання звернень, якщо він буде простим, зрозумілим і дозволятиме відстежувати статус своєї заявки. Серед молоді віком 18–34 роки цей показник становить 94%.
Це означає, що головною перешкодою є не технології, а спосіб організації комунікації.
Три причини, чому електронні звернення не працюють
1. Люди не знають, куди звертатися
Попри те, що на сайті громади є розділ «Звернення громадян», для пересічного мешканця незрозуміло, який саме спосіб є офіційним, чи можна подати звернення онлайн та що відбувається після його відправлення.
Приблизно третина респондентів назвали саме відсутність зрозумілої інформації головною причиною, чому вони ніколи не користувалися електронними зверненнями.
2. Найбільша проблема — відсутність зворотного зв'язку
Майже кожен другий учасник дослідження стикався із ситуацією, коли після звернення наставала повна тиша.
52,9% респондентів розповіли, що після подання заяви або повідомлення не отримували жодної інформації про її розгляд. При цьому люди не очікують миттєвого вирішення проблеми. Вони хочуть знати, що звернення зареєстроване, хто його розглядає і коли можна очікувати відповідь.
Саме тому одним із ключових рішень під час створення «Точки підтримки» стало автоматичне інформування заявника про статус звернення.
3. Староста залишається головною людиною, до якої звертаються мешканці
Дослідження показало, що для більшості жителів саме староста є першим, до кого звертаються у разі виникнення проблем.
Понад половина опитаних назвали старосту основним джерелом інформації про діяльність громади, а рівень довіри до нього значно вищий, ніж до селищної ради. Саме тому під час створення сервісу було вирішено не замінювати існуючу систему комунікації, а інтегрувати старост у роботу «Точки підтримки», щоб усі звернення — незалежно від способу подання — потрапляли до єдиної системи обліку.
Якою стала «Точка підтримки»
Результати дослідження безпосередньо вплинули на функціонал сервісу.
«Точка підтримки» створена як єдина система прийому звернень мешканців. Звернутися можна через онлайн-форму, месенджери, телефоном, через старосту або особисто. Незалежно від обраного способу всі звернення реєструються в єдиній системі, а мешканець отримує підтвердження про їх прийняття та інформацію про подальший розгляд.
Такий підхід дозволяє зробити процес взаємодії з місцевою владою більш прозорим, а також забезпечити єдиний облік усіх звернень незалежно від того, як саме вони були подані.
Чому це дослідження важливе
Насправді дослідження показало значно більше, ніж просто ставлення людей до цифрових сервісів.
Воно підтвердило, що жителі громади готові користуватися сучасними інструментами взаємодії з владою. Водночас вони очікують простих правил, зрозумілої комунікації та відкритості з боку органу місцевого самоврядування.
Саме тому «Точка підтримки» — це не лише новий цифровий сервіс. Це спроба зробити комунікацію між громадою та місцевою владою швидшою, зрозумілішою та більш прозорою.
Від парадигми «у нас є проблеми» до позиції «ми пропонуємо рішення»: як ідеатони перетворили потреби Березнегуватської громади на ідеї
- Деталі
Віднедавна процес розробки Програми комплексного відновлення (далі – ПКВ) Березнегуватської громади (її частини) перейшов від етапу Read More
Формуючи майбутнє: як дві громади створюють власну економічну систему відновлення
- Деталі
Автор: Володимир Євсєєв, директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Миколаївській області Уявіть собі дві прифронтові громади: Read More
Читати далі: Формуючи майбутнє: як дві громади створюють власну економічну систему відновлення
Як дві прифронтові громади презентували своє майбутнє: пітчинг-форум в Миколаєві
- Деталі
Пітчинг-форум «День інвестора в Миколаєві: пітчинг проєктів Березнегуватської та Широківської громад». У Миколаєві 31 березня на Read More
Читати далі: Як дві прифронтові громади презентували своє майбутнє: пітчинг-форум в Миколаєві
Від доріг до просторів для відновлення: як спостереження ГО «Проти Корупції» показують зміну пріоритетів громад
- Деталі
«Відновлення та відбудова мають бути орієнтованими на людей і за участі людей». «Процеси комплексного відновлення мають Read More
Березнегуватська громада розробляє Програму комплексного відновлення: партнерство, дані та участь мешканців
- Деталі
Упродовж останнього півріччя Березнегуватська громада Миколаївської області працює над розробкою Програми комплексного відновлення Березнегуватської громади (її Read More
Відбудова Миколаївщини у 2026: між прозорістю на папері та викликами в реальності
- Деталі
Аналітична стаття ГО «Проти Корупції». 2026 рік для України — це не просто ще один рік Read More
Читати далі: Відбудова Миколаївщини у 2026: між прозорістю на папері та викликами в реальності
Сторінка 1 із 3