Головна
«Розкішно та символічно»: що показав громадський моніторинг харчоблоку Миколаївської гімназії №46
- Деталі
- Категорія: Розслідування
«Дуже гарно». «Розкішно та символічно». «Вигляд — як у DREAM».
Так звучали перші реакції команди ГО «Проти Корупції» під час моніторингового виїзду до харчоблоку Миколаївської гімназії №46. Наприкінці серпня 2026 року ремонт тут уже був фактично на фініші: залишалися буквально останні штрихи робіт та підготовка приміщень до повноцінної роботи.
Для громадського моніторингу це якраз той момент, коли проєкт можна оцінити не за фотографіями в системі чи рядками кошторису, а наживо. Що запланували? Що реально зробили? Чи відповідає результат потребам людей? І що ще можна встигнути виправити, поки проєкт не завершено?
Харчоблок гімназіЇ — один із об’єктів, які ГО «Проти Корупції» моніторить у межах проєкту «Контроль публічних інвестицій». Цей матеріал продовжує попередню розмову про те, як реформа публічних інвестицій працює на практиці. Якщо тоді йшлося про правила, плани, портфелі та питання громад до нової системи, то тепер у центрі — конкретний проєкт і те, що відбувається з ним після потрапляння до системи.
Ремонт «з душею» та сучасними підходами
Перше, що привертає увагу всередині оновленої їдальні, — це інтер’єр.
«Дизайн на стінах намагалися зробити як на візуалізації в DREAM. Вийшло навіть краще» — ділиться Олексій Савчук, начальник Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради. Саме він супроводжував моніторингову команду під час візитів.


Стіни прикрасили сучасними геометричними візерунками. Вони додають простору свіжості та виглядають справді символічно — як знак того, що застарілий радянський формат шкільних їдалень остаточно йде в минуле.
Але за естетичною картинкою стоїть повна технічна перебудова, яка охоплює інтереси майже тисячі учнів та майже 70 працівників/-ць гімназії. На об’єкті повністю замінили інженерні мережі, провели перепланування приміщень під сучасні технологічні процеси та встановили нове кухонне обладнання. Також змонтували нову промислову вентиляцію, яка нарешті вирішить давню проблему з поширенням кухонних запахів по всьому навчальному закладу.
Окрему увагу приділили енергоефективності в умовах можливих відключень світла. У приміщеннях встановили світлодіодне освітлення з акумуляторними батареями та підготували комунікації для швидкого підключення потужного генератора. Причому генераторів передбачили два: один потужний — безпосередньо для харчоблоку, другий — для забезпечення роботи всього закладу.




Безбар’єрність: що ще можна було допрацювати
Окремо під час виїзду перевірили, наскільки харчоблок буде зручним для людей з різними потребами. На момент моніторингу роботи ще тривали, тому частину рішень можна було оцінити саме в процесі їх завершення.
До харчоблоку передбачили окремий доступ із підйомником, двері, зокрема вхідні, мають достатню ширину, а всередині немає порогів. Облаштований і санвузол для маломобільних груп населення.
На момент перебування команди в санвузлі ще не встановили поручні, але проєктом це передбачено. А от що «забули» врахувати — це інформаційні таблички зі шрифтом Брайля та іншу тактильну навігацію, яка є важливою для маломобільних людей.



Ці питання обговорили з представником Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради. Оскільки роботи на об’єкті ще тривали, рекомендації можна було врахувати безпосередньо під час їх завершення. До слова, управління є ініціатором кількох інвестиційних проєктів, які моніторила команда ГО «Проти Корупції», тож до рекомендацій поставилися зацікавлено та конструктивно.
Рекомендації надавали, зокрема, з урахуванням підходів до безбар’єрності, зібраних у профільних гідах — такі практичні матеріали доступні для громад і громадських організацій на платформі Big Recovery Portal.
До слова, окрім рішень, безпосередньо передбачених проєктом ремонту харчоблоку, під час моніторингу ми оцінювали й загальну доступність закладу. І тут ситуація складніша. Вхід на територію та до навчального корпусу не облаштований, зокрема, пандусами чи підіймачами, які б забезпечували безперешкодний доступ для маломобільних груп населення. Тож навіть за наявності доступного входу безпосередньо до оновленого харчоблоку потрапити до самого закладу, наприклад, людині на кріслі колісному, може бути складно або взагалі неможливо.


Завдяки яким рішенням вдалося реалізувати проєкт?
Ремонт харчоблоку почали планувати ще у 2024 році — тоді, коли про реформу управління публічними інвестиціями ще навіть не йшлося. У бюджетних пропозиціях міста вже були передбачені 500 тис. грн на проєктно-вишукувальні роботи та експертизу.
А коли до громад «прийшла» нова система управління публічними інвестиціями, цей проєкт уже мав підготовлену основу. Його внесли до екосистеми DREAM, доповнили техніко-економічним та фінансовим обґрунтуванням, а наприкінці 2025 року включили до Єдиного проєктного портфеля громади.
Тобто у випадку гімназії реформа не стала стартом проєкту. Швидше, вона дала вже запланованому ремонту нову рамку — з описаною метою, альтернативними варіантами, визначеним відповідальним органом та місцем у загальному портфелі інвестицій міста.
Фінансування тут сформували з двох джерел — державного та міського бюджетів. Основний договір на ремонт уклали на 22,25 млн грн. Уже під час реалізації додали ще понад 11 млн грн на додаткові роботи. У підсумку вартість проєкту зросла до понад 33 млн грн.
При цьому місто ще на етапі підготовки розглядало, як саме вирішити проблему харчоблоку. Серед варіантів був модульний блок на території гімназії — дешевший і швидший. Але зрештою обрали капітальний ремонт існуючого приміщення. Це дозволило не просто організувати приготування їжі, а повністю оновити інфраструктуру: від мереж і вентиляції до технологічного обладнання.
Висновки
Загалом це хороший кейс відбудови. В межах нових підходів спрацювала не лише якісна підготовка самого проєкту, адже потрібно було чітко обґрунтувати потребу. Тут логіка проста: не обґрунтуєш потребу — не отримаєш кошти. І громада з цим впоралася.
І якщо знову повернутися саме до кабінетного аналізу життєвого циклу проєкту, команда ГО «Проти Корупції» все ж знайшла кілька моментів, які громаді варто вдосконалити для ефективнішої роботи з інвестиційними проєктами та залучення фінансування. Про це — у наступних матеріалах.
А поки згадаймо важливий момент: громада сприяла громадському моніторингу, а отже, демонструє відкритість і готовність показувати, як реалізуються проєкти за публічні кошти. Така прозорість важлива не лише для контролю. Відкриті та зрозумілі проєкти мають більше довіри з боку потенційних донорів і партнерів, а отже, більше можливостей для залучення додаткового фінансування.
Отож, команда ГО «Проти Корупції» дякує громаді за сприяння громадському моніторингу, а особливо — Олексію Савчуку, начальнику Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради, за готовність надати необхідну інформацію та допомогти з організацією виїзду на об’єкт.

Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
«Реформа має відповідати на три питання: швидше, краще, ефективніше». Як нові правила публічних інвестицій працюють у прифронтовій Шевченківській громаді
- Деталі
- Категорія: Матеріали / Materials
У попередніх матеріалах експерти ГО «Проти Корупції» розбиралися, як у 2026 році додався новий механізм фінансування публічних інвестицій, чому разом із його поверненням змінилися підходи до реалізації проєктів та що ці зміни означають для громад.
Більше можливостей — менше часу: як громади проходять новий етап фінансування відновлення та розвитку
- Деталі
- Категорія: Матеріали / Materials
Українські громади у 2026 році отримали більше можливостей залучати кошти на відновлення та розвиток. Після тривалої паузи знову запрацював Державний фонд регіонального розвитку, але на підготовку до першого відбору за новими правилами громади мали дуже стислий час. Чи встигали вони розібратися з вимогами, підготувати проєкти та пройти процедури — розповідають представники громад Черкаської та Миколаївської областей.
Відкритість громад: чому Миколаївщина охоче показує документи, а на Черкащині їх іноді доводиться шукати?
- Деталі
- Категорія: Розслідування
У попередній статті ГО «Проти Корупції» розповіла, як працює система публічних інвестицій, хто вирішує, що будувати, та як кожен може відстежувати проєкти через DREAM, Big Recovery Portal чи Prozorro. Але відкриті дані — лише частина картини.
Відбудова на Черкащині та Миколаївщині: хто вирішує, що будувати, куди йдуть кошти та як на це можуть впливати жителі громад
- Деталі
- Категорія: Розслідування
У різних регіонах, зокрема на Півдні та в центрі України, зараз триває відбудова як після російської агресії, так і реалізація сотень проєктів розвитку громад. Природним бажанням жителя громади, наприклад, є те, що він хоче дізнатися, чи потрапить школа до переліку відбудови, коли нарешті розпочнеться запланований ремонт амбулаторії, або ж чому повільно відновлюють та не враховують коментарі людей?
Як Широківська громада працює над залученням інвестицій до громади за менторської підтримки ГО «Проти Корупції»?
- Деталі
- Категорія: Наші проєкти
«Спочатку відбудовуємо діалог та довіру, а потім громаду»: як ГО «Проти Корупції» фасилітує процес відновлення Березнегуватщини
- Деталі
- Категорія: Наші проєкти
Як житель села Добре буде добиратися до лікарні в Березнегуватому, якщо дорога розбита, а коштів на відновлення у прифронтової громади немає? Відповідь на це питання лежить у площині наявності чітких, прозорих інструментів планування. Сьогодні міжнародні донори та держава готові фінансувати відбудову лише тоді, коли громада має верифіковану аналітику та офіційні стратегічні документи. Без них залучити гроші на ту саму дорогу чи лікарню просто неможливо.
Чому мешканці не звертаються до влади онлайн? Дослідження, яке стало основою для створення «Точки підтримки»
- Деталі
- Категорія: Матеріали / Materials
Більшість жителів Березнегуватської громади готові користуватися цифровими сервісами для звернень до місцевої влади. Однак проблема полягає не у відсутності інтернету чи цифрових навичок. Люди часто просто не знають, куди звертатися, не розуміють, чи буде їхнє звернення офіційно зареєстроване, а після його подання нерідко так і не отримують відповіді.
Від парадигми «у нас є проблеми» до позиції «ми пропонуємо рішення»: як ідеатони перетворили потреби Березнегуватської громади на ідеї
- Деталі
- Категорія: Новини
Віднедавна процес розробки Програми комплексного відновлення (далі – ПКВ) Березнегуватської громади (її частини) перейшов від етапу
Формуючи майбутнє: як дві громади створюють власну економічну систему відновлення
- Деталі
- Категорія: Матеріали / Materials
Автор: Володимир Євсєєв, директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Миколаївській області Уявіть собі дві прифронтові громади:
Читати далі: Формуючи майбутнє: як дві громади створюють власну економічну систему відновлення
Як дві прифронтові громади презентували своє майбутнє: пітчинг-форум в Миколаєві
- Деталі
- Категорія: Новини
Пітчинг-форум «День інвестора в Миколаєві: пітчинг проєктів Березнегуватської та Широківської громад». У Миколаєві 31 березня на
Читати далі: Як дві прифронтові громади презентували своє майбутнє: пітчинг-форум в Миколаєві
Від доріг до просторів для відновлення: як спостереження ГО «Проти Корупції» показують зміну пріоритетів громад
- Деталі
- Категорія: Матеріали / Materials
«Відновлення та відбудова мають бути орієнтованими на людей і за участі людей». «Процеси комплексного відновлення мають