Відбудова на Черкащині та Миколаївщині: хто вирішує, що будувати, куди йдуть кошти та як на це можуть впливати жителі громад

У різних регіонах, зокрема на Півдні та в центрі України, зараз триває відбудова як після російської агресії, так і реалізація сотень проєктів розвитку громад. Природним бажанням жителя громади, наприклад, є те, що він хоче дізнатися, чи потрапить школа до переліку відбудови, коли нарешті розпочнеться запланований ремонт амбулаторії, або ж чому повільно відновлюють та не враховують коментарі людей?

Команда ГО «Проти Корупції» часто чує ці питання в громадах, і відповіді на них шукає та окреслює їх в межах громадського моніторингу публічних інвестиційних проєктів.

Проєкт «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей» реалізується в межах грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій», яку впроваджує ІЕД / IER та фінансує European Union in Ukraine.

Що відновлюють/відбудовують на Черкащині та Миколаївщині?

На сьогодні в двох областях налічуються 1 353 публічні інвестиційні проєкти, які мають на меті забезпечення соціального, економічного чи екологічного ефекту для громад. Із них 860 реалізуються або плануються у громадах Миколаївщини, ще 493 — на Черкащині. Вони охоплюють освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, транспорт, енергетику, соціальний захист, культуру, спорт та інші сфери. 

За результатами кабінетного аналізу експерти ГО «Проти Корупції» зʼясували, що станом на початок липня понад тисяча проєктів уже мають підготовлене інвестиційне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), майже двісті перебувають на стадії попереднього ТЕО, а ще понад сто лише ініційовані. Простіше кажучи, значна частина проєктів уже готова до реалізації, а інші ще проходять підготовчі етапи.

Крім того, за даними сайту «Пошуково-аналітична система .007», бачимо, що серед вищезгаданих проєктів лише 5 % (понад 60) вже отримують фінансування. Тобто у деяких громадах почався комплекс заходів, що передбачає оновлення, реконструкцію або відновлення певних обʼєктів, систем чи закладів.

Це, зокрема:

• капітальний ремонт будівлі Центру первинної медико-санітарної допомоги в Смілі;

• капітальний ремонт мереж водопостачання у Коблівській громаді;

• будівництво нового укриття в Березнегуватській громаді;

• капітальний ремонт Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, зокрема утеплення лікувального корпусу та ремонт рентгенологічного комплексу.

Отож, зараз не так багато проєктів перейшли до етапу реалізації, а їх наявність не означає, що завтра розпочнеться, наприклад, будівництво. 

Чому так? З 2025 року кожна громада відповідно до реформи управління публічними інвестиціями формує власний портфель проєктів, що можуть претендувати на фінансування за рахунок державного бюджету, місцевих коштів та/або міжнародної допомоги. Для залучення інвестицій їх публікують на платформі DREAM, де міністерства оцінюють  доцільність реалізації. 

Крім того, кожен проєкт проходить певний шлях — це теж впливає на те, чи матиме він шанс на реалізацію. Цей шлях окреслили у короткому відео. Також варто розуміти, що не всі громади можуть їх якісно підготувати та подати до системи, оскільки реформа стартувала не так давно, і громадам бракує досвіду.

Як ГО «Проти Корупції» знаходить таку інформацію серед величезного масиву даних?

Відповідь не завжди можна знайти одним кліком. Тому моніторинг ГО «Проти Корупції» починається не з виїзду на об'єкт, а з кабінетного дослідження. Насамперед експерти моніторили виконання постанов Кабінету Міністрів України №350-р та №351-р, які регулюють розподіл державного фінансування на відновлення та розвиток. Після цього отримані офіційні дані поєднували з результатами OSINT-досліджень, що дозволило відстежити не лише державні субвенції, а й плани міжнародних донорів. 

Зокрема, вдалося виявити активність данських партнерів на Миколаївщині, де заплановано 6 проєктів, а також залучення коштів від GIZ у розмірі 22 мільйони гривень для водоканалу Корсунь-Шевченківської громади. Також важливою частиною дослідження є аналіз планів на 2025 рік, згідно з якими фінансування вже отримали такі об'єкти на Миколаївщині, як харчоблок та модернізована котельня у Врадіївці, а також ліцей у Лепетисі, де до процесу відновлення долучився UNICEF.

При цьому експерти перевіряли, чи оприлюднила кожна громада документи, які дозволяють зрозуміти, що є в переліку інвестиційних проєктів, як його формували, хто брав участь у відборі проєктів та чи були враховані потреби жителів. Зазначимо, що на офіційному вебсайті мають бути доступні рішення про створення місцевої інвестиційної ради та комісії з питань розподілу публічних інвестицій, їхній склад, протоколи засідань, а також Середньостроковий план публічних інвестицій (СПІ) і Єдиний проєктний портфель (ЄПП) з посиланням на систему DREAM.

Як показує моніторинг, така інформація є не скрізь. Водночас це може свідчити не про недоброчесність — часто причина полягає в тому, що громадам, знову ж таки, бракує досвіду, фахівців або часу для виконання нових вимог. Про це свідчать особисті спостереження та досвід роботи в громадах.

І нарешті, після таких досліджень експерти команди переходили до аналізу даних. Для цього, зокрема, використовуються відкриті API державних систем, аналітичний модуль BI Pro DREAM, карта, яку розробила ГО «Технології Прогресу» (учасник грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій»), а також інформація, отримана від органів місцевого самоврядування у відповідь на інформаційні запити. Щоправда, відповіді надходять не завжди — втім про це ми розповімо в окремій статті.

На основі цих джерел ГО «Проти Корупції» створила власний аналітичний дашборд, який допомагає швидко зіставляти інформацію з різних систем і працювати з великими масивами даних в умовах браку часу. Завдяки цьому вже вдалося проаналізувати понад 1 300 інвестиційних проєктів і більш як 10 тисяч фінансових транзакцій. Такий аналіз і дослідження дали змогу відібрати 32 об'єкти соціальної інфраструктури для польового моніторингу, а загалом команда перевірить до 70. 

До переліку потрапляють проєкти,  які вже переходять до етапу реалізації й потребують детальнішої перевірки на місцях. Один із них — будівництво захисної споруди для Михайлівського ліцею Степівської сільської ради. За даними системи DREAM, рівень освоєння коштів становить 22,32 % за рахунок освітньої субвенції та 23,07 % — за рахунок коштів місцевого бюджету. Водночас за результатами кабінетного дослідження виконання будівельних робіт становить лише 5 %. 

Саме такі об'єкти команда перевірятиме, щоб з'ясувати, чи відповідає фактичний стан робіт офіційним даним, як вони просуваються та чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Важливо, що мета громадського моніторингу — не лише виявити проблеми, а й зрозуміти їхні причини, допомогти громадам поліпшити процес планування й реалізації проєктів, а жителям — отримати відповіді на запитання, як і на що витрачаються публічні кошти. Власне про це також будемо розповідати в наступних матеріалах.

А як жителі можуть ознайомитися з тим, що планується/відновлюється в громадах?

Для звичайного жителя знайти повну історію навіть одного проєкту буває не просто. Як уже було зазначено, інформація розміщена у різних системах, постійно оновлюється та має різні формати. Втім, аби дізнатися, що планується чи відновлюється, достатньо зайти до екосистеми DREAM та/або офіційних вебсайтів територіальних громад. Крім того, інформацію про закупівлі можна побачити у системі Prozorro, а результати громадського моніторингу — на платформі Великий портал відновлення (BRP). 

Ба більше, кожен житель теж може долучатися до нього. Наприклад, якщо у вашому селі нещодавно розпочалося будівництво чи значний ремонт, але роботи йдуть неякісно, або ж взагалі припинилися — сміливо пишіть про це на платформі BRP. Як це робити — шукайте тут.

І тут важливо те, що зворотний зв'язок від самих жителів є надважливим. Адже саме вони щодня бачать, як просуваються роботи, чи відповідають вони заявленим планам і чи дійсно реалізовані проєкти покращують життя громади. 

Те, що активно створюються та просуваються такі платформи й інструменти моніторингу, є величезним кроком до прозорості та обізнаності. Справді, варто віддати належне їхньому значенню, адже вони активно удосконалюються, аби бути доступнішими для людей. Однак жителі можуть навіть не лише бачити все постфактум у системах, а й впливати на рішення. 

Це можливо, зокрема, тоді, коли вони долучаються до громадських обговорень або навіть до складу  комісії з питань розподілу публічних інвестицій. Бо, як то кажуть, відновлення та розвиток громад — це не лише відповідальність держави чи місцевої влади.

На підсумок: громадський моніторинг лише набирає обертів

Сучасний громадський моніторинг уже давно не обмежується перевіркою документів. Сьогодні це поєднання відкритих даних, цифрових технологій, аналітики, польового моніторингу та думок людей. Саме такий підхід використовує ГО «Проти Корупції» та інші організації, щоб із тисяч проєктів відібрати ті, які потребують найбільшої уваги, перевірити їх безпосередньо на місцях та зробити результати доступними для всіх.

Ми регулярно публікуватимемо результати, аналітичні матеріали, паспорти об'єктів і висновки щодо реалізації проєктів, щоб кожен охочий міг побачити, як відбувається відбудова та куди спрямовуються публічні кошти. Слідкуйте за нашими публікаціями на сайті ГО «Проти Корупції» та наших інформаційних ресурсах. Разом ми можемо зробити процес відбудови більш відкритим, підзвітним і таким, що справді відповідає потребам громад.

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій», який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу.