- Деталі
Українські громади у 2026 році отримали більше можливостей залучати кошти на відновлення та розвиток. Після тривалої паузи знову запрацював Державний фонд регіонального розвитку, але на підготовку до першого відбору за новими правилами громади мали дуже стислий час. Чи встигали вони розібратися з вимогами, підготувати проєкти та пройти процедури — розповідають представники громад Черкаської та Миколаївської областей.
Після тривалої паузи у 2026 році знову запрацював Державний фонд регіонального розвитку. Цьогоріч на нього передбачили 2 млрд грн, а сам механізм змінився. ДФРР тепер працює в межах нової системи управління публічними інвестиціями, а його кошти спрямовуються на середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій.
Для громад це означало досить стислий цикл підготовки. До 3 серпня вони мали подати обласним адміністраціям середньострокові плани разом із пріоритезованим переліком проєктів, а ОВА — передати перевірені матеріали Мінрозвитку до 13 серпня. Водночас громадам потрібно було розібратися з новими вимогами, визначити пріоритети, підготувати документи та пройти всі необхідні етапи.
Крім того, всі роботи за проєктами, які реалізовуватимуться коштом програми ДФРР, громади мають завершити до кінця 2026 року!
І тут виникають питання: чи справді громади встигли адаптуватися до нових правил? І як нові механізми фінансування працюють на місцевому рівні, де виникають бар’єри та що саме впливає на можливість громади довести проєкт від підготовки до реалізації?
Відповіді на ці питання щукали експерти ГО «Проти Корупції» у межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей».
Новий ДФРР: спочатку планування, потім фінансування
Цього року громади вже не просто подавали окремі проєкти на конкурс ДФРР. Їхні пропозиції мали бути частиною середньострокових планів пріоритетних публічних інвестицій і відповідати стратегіям розвитку. Для одного суб’єкта планування можна було подати не більш як п’ять публічних інвестиційних проєктів, включених до єдиного проєктного портфеля.
Такий підхід має зробити розподіл коштів більш системним: держава бачить не окремий об’єкт, а загальний перелік пріоритетних інвестицій громади чи регіону. Але для самої громади це означає додаткову роботу ще до моменту, коли вона може претендувати на фінансування.
І саме на цьому етапі починаються відмінності між громадами.
Водяницька громада: загальна реформа зрозуміла, а от ДФРР — «не дуже»
У Водяницькій громаді Черкаської області з реформою публічних інвестицій уже працюють. Команда неодноразово проходила навчання, але на запитання, чи зрозуміло, що саме потрібно зробити, аби конкретний проєкт мав шанс на фінансування ДФРР, представниця громади відповіла: «Не дуже».
Про це розповіла Світлана Літвінчук, провідна спеціалістка з інвестиційних проєктів громади. Фахівчиня підкреслила, що окремого навчання саме щодо ДФРР громада не проходила. Водночас нові вимоги до готовності проєктів в громаді знають, і одна з головних проблем — необхідність мати проєктно-кошторисну документацію.
Для невеликої сільської громади витратити кошти на ПКД, не знаючи, чи буде проєкт профінансований, непросто. Представниця громади прямо називає цю вимогу великою перепоною.
У Водяницькій громаді є конкретний приклад — друга черга водогону в Шубиних Ставах. Наявна документація ще з 2018–2019 років потребує коригування, а знайти підрядника, готового виконати ці роботи, теж виявилося непросто.
Тобто для громади новий механізм — це не лише питання доступності грошей. Спочатку потрібно мати час і ресурс на підготовку самого проєкту та пройти всі процедури.
До слова, під час розмови з експертами організації, провідна спеціалістка окремо окреслала труднощі щодо роботи з DREAM, куди вносяться інвестиційні проєкти для отримання фінансування. «Разом з колегами вбачаємо доцільність оновлення інструкції, спрощення подання проєктів, розроблення чіткої послідовності кроків та створення можливості на етапі подання бачити помилки й невідповідності», — зазначила вона.
Степанківська громада: проєкти є, але власного внеску немає
У Степанківській громаді Черкаської області до самої ідеї нової моделі ставляться позитивно. «Комплексність дуже класна. Прив’язка до DREAM і публічних інвестицій — ще краща», — каже Сергій Гончар, спеціаліст I категорії відділу економічного розвитку. Він особливо відзначива, що нова система потенційно може бути менш залежною від ручного впливу, який, за його словами, був можливий у старому механізмі ДФРР.
Але для самої громади новий механізм поки фактично недоступний. У проєктному відділі працюють двоє фахівців, які раніше входили до обласної комісії ДФРР, однак фінансовий орган передбачив на публічні інвестиції нуль гривень. Через це громада не може внести свої проєкти до DREAM і, відповідно, претендувати на фінансування ДФРР.
«Потрібно для програми ДФРР передбачити можливість внесення в DREAM проєктів, в яких власний внесок дорівнює нулю», — пропонує Гончар. Він вважає, що за нинішньої моделі значна частина громад може залишитися поза фондом, а його кошти ризикують передусім дістатися містам та обласним центрам, де більше можливостей для власного фінансування.
Для Степанківської громади це не абстрактна проблема. Серед проєктів, які вона хотіла б реалізувати, є дорога між двома селами: грошей вистачає максимум на виготовлення ПКД, але не на сам проєкт. За нинішніх умов громада може залишитися з готовою документацією, але без можливості провести проєкт далі через систему.
На Миколаївщині питання не лише в новому відборі
У розмовах із громадами Черкащини головними виявилися дуже практичні питання щодо можливостей фінансування. Але досвід Миколаївщини додає до цієї картини ще одне питання — чи справді новий ДФРР усунув проблеми, за які громади критикували старий механізм.
Олег Пилипенко, голова прифронтової Шевченківської громади Миколаївської області, дивиться на це ширше — через те, як нова система публічних інвестицій змінила роботу громади. Він говорить і про нові вимоги до планування, і про кадрове навантаження, і про ситуації, коли навіть знайдене зовнішнє фінансування не вдається швидко провести через систему.
Водночас сам ДФРР посадовець не відкидає. За його словами, до війни фонд загалом працював нормально, але система відбору потребувала змін, зокрема через можливість ручного впливу на розподіл балів.
Сільський голова ділиться спогадами, що раніше ОВА могла додавати проєктам до 100 балів. Він згадує один із попередніх відборів, коли чотири міські проєкти отримали по 25 додаткових балів, тоді як сільські громади області — жодного.
«Тобто дивним чином чотири міські проєкти отримали по 25 балів. А громади сільські з області, яких 51, отримали нуль. І питання: а чого так? Інші недостойні, чи тільки в міста проблеми?»
Щодо вимоги програми мати проєктно-кошторисну документацію, на його думку, це не є проблемою: «ПКД зробити — то ж якби штука не хитра». Проблема виникає, коли між підготовкою документації та фактичною реалізацією проходить стільки часу, що ціни вже встигають змінитися.
Це добре доповнює досвід Водяницької громади: питання не лише в самій вимозі мати ПКД, а й у тому, скільки часу та ресурсу громада витратить на підготовку документації і чи залишиться вона актуальною до моменту фінансування.
На цьому тлі сільський голова повертається до головного питання до реформи: чи стала вона для громад швидшою, кращою та ефективнішою. Поки переконливої відповіді на це він не бачить — про це та інші думки розповімо в окремому матеріалі.
Коли проблема починається ще до підготовки проєкту
Ще один показовий випадок — Широківська громада Миколаївської області. Представниця громади, Людмила Матолич, під час розмови в середині серпня 2026 року повідомила, що громада на той момент не знала про ДФРР саме 2026 року.
Це не дає підстав стверджувати, що громада пропустила можливість фінансування саме через необізнаність. Але хронологія важлива: на сайті Мінрозвитку інформація про програму зʼявилася 24 липня, а до 3 серпня громади мали подати ОВА середньострокові плани разом із пріоритезованим переліком проєктів. Втім, сама постанова, яка затверджує порядок використання коштів фонду датується 08 липня 2026 (Постанова № 883).
На цьому тлі слова представниці Широківської громади показують ще один аспект доступу до фінансування. Щоб скористатися новим механізмом, потрібно не тільки мати проєкт, а й вчасно отримати/побачити інформацію, знайти фахівця, розібратися з вимогами та вкластися у строки. Це перегукується з тим, що говорить голова Шевченківської громади про кадрову та часову спроможність громад.
Що це означає для громадського моніторингу
Для ГО «Проти Корупції» важливо не обмежуватися питанням, які проєкти отримали кошти. Під час попереднього етапу моніторингу ми вже бачили, що значна частина проєктів залишається на різних етапах підготовки, тому не менш важливо зрозуміти, чому вони не доходять до фінансування.
Нагадаємо, що попередній аналіз публічних інвестицій у Миколаївській та Черкаській областях охопив 1353 проєкти. На початок липня фінансування отримували лише близько 5% із них. Якщо раніше були очікування, що цей відсоток зміниться через повернення механізмів фінансування, то після розмов з громадами вони зникають.
Втім, ДФРР при цьому не єдиний ресурс, доступний громадам у 2026 році. Уряд також спрямовує майже 5 млрд грн коштів Європейського інвестиційного банку на Програму відновлення України III; фінансування є безповоротним, а серед пріоритетів — громади, які найбільше постраждали від війни або приймають значну кількість внутрішньо переміщених осіб. За словами Віталія Безгіна, за попереднім траншем цього року вже профінансували 125 об’єктів.
А поки що, за кожним нефінансованим проєктом може стояти своя причина: неготова ПКД, відсутність власного ресурсу, недостатня кадрова спроможність, затримка на певному етапі чи інша обставина. Саме тому однаково важливо дивитися і на тих, хто отримав гроші, і на тих, хто до них не дійшов.
Тому новий етап проєкту поєднує аналіз даних із роботою безпосередньо з громадами під час польових виїздів. І завдання організації не лише зафіксувати проблему. Під час виїздів команда обговорюватиме виявлені бар’єри з представниками/-цями громад і, де це можливо, надаватиме конкретні рекомендації, які допоможуть їх мінімізувати — під час підготовки проєктів, проходження процедур, залучення фінансування чи реалізації вже затверджених проєктів.
Тож в наступних матеріалах розповімо детально як громади користуються різними механізмами фінансування — державними та міжнародними, де виникають бар’єри і що допомагає доводити проєкти від підготовки до реального результату.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
- Деталі
У попередній статті ГО «Проти Корупції» розповіла, як працює система публічних інвестицій, хто вирішує, що будувати, та як кожен може відстежувати проєкти через DREAM, Big Recovery Portal чи Prozorro. Але відкриті дані — лише частина картини.
Щоб зрозуміти, наскільки прозоро громади реалізують проєкти вже на практиці, команда ГО «Проти Корупції» надіслала майже 30 інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування Черкаської та Миколаївської областей. Ми попросили надати документи щодо найбільших інвестиційних проєктів, а отримані відповіді порівняли з інформацією у відкритих державних системах.
Результати показали цікаву закономірність: за однакових законодавчих вимог рівень відкритості громад суттєво різниться.
Миколаївщина: відкритість як частина управління
Для прифронтової Миколаївщини відбудова давно стала щоденною роботою. І це помітно не лише за кількістю проєктів, а й за тим, як громади комунікують із громадськістю.
Найбільш показовим став приклад Вознесенської громади. У відповідь на запит щодо реконструкції котелень ліцею №10 вартістю понад 33 млн грн міська рада надала не лише календарні графіки виконання робіт, а й договори, додаткові угоди, кошторисну документацію та навіть «Пакт про згоду щодо професійної чесності» і «Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів», підписані підрядником.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Вознесенської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такий підхід виходить далеко за межі формальної відповіді на інформаційний запит. Громада не просто повідомляє про реалізацію проєкту, а демонструє механізми, які мають забезпечити його доброчесність і підзвітність.
Не менш відкритою виявилася Степівська громада. На будівництво укриття для місцевого ліцею вона надала понад сотню сторінок документів — договори, акти виконаних робіт за формою КБ-2в, кошториси та іншу технічну документацію. При цьому в громаді не приховували, що роботи виконані лише приблизно на 5% через необхідність коригування проєкту.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Степівської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такі відповіді не виглядають "ідеальними". Але саме вони дозволяють зрозуміти реальний стан проєкту й викликають більше довіри, ніж загальні формулювання про успішне виконання робіт.
Подібний підхід продемонструвала й Березнегуватська громада. Тут відкрито пояснили, що будівництво укриття для гімназії №2 затримується через моніторинг Державної аудиторської служби та очікування державної субвенції. Разом із поясненнями громада надала договір на виконання робіт загальною вартістю понад 84,6 млн грн.
Черкащина: від прикладів відкритості до формальних відповідей
У Черкаській області ситуація виявилася більш неоднорідною.
Є громади, які можуть бути прикладом відкритості. Золотоніська міська рада надала структуровану інформацію про всі інвестиційні проєкти — від модернізації закладів освіти до будівництва захисних споруд. Уманська міська рада детально описала реалізацію проєктів у межах Програми відновлення України, що фінансується Європейським інвестиційним банком, та пояснила поточний стан реконструкції лікарні й ліцею №1.
Водночас були й інші приклади.
Христинівська громада відповіла лише після повторного нагадування. У відповіді повідомили, що кошти на закупівлю шкільних автобусів та реконструкцію котельні лікарні ще не надійшли, тому реалізацію проєктів не розпочато. Аналогічну позицію щодо очікування фінансування зайняла й Смілянська громада.
Найбільше запитань виникло до Ладиженської сільської ради. У відповіді на інформаційний запит вона повідомила про відсутність інвестиційних проєктів у 2026 році. Водночас під час аналізу системи Prozorro ми виявили активну закупівлю на будівництво водопроводу вартістю понад 13,5 млн грн.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Це не означає автоматично, що було допущено порушення. Однак така невідповідність демонструє, наскільки важливо звіряти офіційні відповіді органів місцевого самоврядування з інформацією, яка вже міститься у відкритих державних системах.
Ще один показовий приклад формалізованих відповідей— Тальнівська міська рада. Спочатку у відповіді зазначалося, що міський голова не є розпорядником запитуваної інформації. Згодом громада все ж надала документи та повідомила, що договір із підрядником було розірвано через порушення графіка виконання робіт.
Фрагменти трьох відповідей на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Чи впливає відкритість громад на їхню спроможність залучати фінансування?
Саме це питання стало одним із ключових під час нашого моніторингу.
Наше дослідження не дає підстав стверджувати, що саме відкритість автоматично визначає обсяг коштів, які отримує громада. На це впливають масштаби руйнувань, державні пріоритети, якість підготовки проєктів, наявність співфінансування та багато інших чинників.
Втім, результати моніторингу показують іншу закономірність.
Там, де громади швидко надають документи, пояснюють свої рішення, відкрито говорять про проблеми й готові до діалогу, значно легше оцінити якість управління проєктами. Це створює передбачуваність і підвищує довіру — як з боку жителів, так і з боку державних органів та міжнародних партнерів, які фінансують відбудову.
Чи означає це, що відкритість може бути конкурентною перевагою громади? Наші спостереження дозволяють припустити, що так. Але остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення всіх етапів моніторингу.
Що далі?
Як ми вже зазначали в попередньому матеріалі, аналіз документів та даних — це лише один із етапів моніторингу. Попереду — виїзди безпосередньо на об'єкти. Ми перевіримо, чи відповідає зібрана інформація тому, що відбувається на місцях, поспілкуємося з представниками/-цями громад та жителями, а також оцінимо, як реалізуються проєкти публічних інвестицій на практиці.
За результатами моніторингу ми підготуємо рекомендації для громад щодо підвищення якості управління публічними інвестиціями — від планування та реалізації проєктів до відкритості, комунікації з жителями й використання цифрових інструментів. Там, де це буде потрібно, готові надавати консультаційну підтримку та ділитися практичними рішеннями, які допоможуть громадам ефективніше реалізовувати проєкти й посилювати свою спроможність залучати фінансування.
Про перші результати моніторингу та висновки невдовзі поговоримо й у випуску подкасту «ТО!СПИтаємо». Разом з експертами обговоримо, як сьогодні працює система публічних інвестицій, із якими викликами стикаються громади та які рішення можуть зробити реалізацію проєктів більш ефективною.
Адже якісне управління публічними інвестиціями — це не лише освоєння коштів. Це вміння планувати, бути підзвітними, своєчасно реагувати на виклики та реалізовувати проєкти, які справді відповідають потребам громади.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
- Деталі
У різних регіонах, зокрема на Півдні та в центрі України, зараз триває відбудова як після російської агресії, так і реалізація сотень проєктів розвитку громад. Природним бажанням жителя громади, наприклад, є те, що він хоче дізнатися, чи потрапить школа до переліку відбудови, коли нарешті розпочнеться запланований ремонт амбулаторії, або ж чому повільно відновлюють та не враховують коментарі людей?
Команда ГО «Проти Корупції» часто чує ці питання в громадах, і відповіді на них шукає та окреслює їх в межах громадського моніторингу публічних інвестиційних проєктів.
Проєкт «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей» реалізується в межах грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій», яку впроваджує ІЕД / IER та фінансує European Union in Ukraine.
Що відновлюють/відбудовують на Черкащині та Миколаївщині?
На сьогодні в двох областях налічуються 1 353 публічні інвестиційні проєкти, які мають на меті забезпечення соціального, економічного чи екологічного ефекту для громад. Із них 860 реалізуються або плануються у громадах Миколаївщини, ще 493 — на Черкащині. Вони охоплюють освіту, охорону здоров'я, житлово-комунальне господарство, транспорт, енергетику, соціальний захист, культуру, спорт та інші сфери.
За результатами кабінетного аналізу експерти ГО «Проти Корупції» зʼясували, що станом на початок липня понад тисяча проєктів уже мають підготовлене інвестиційне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), майже двісті перебувають на стадії попереднього ТЕО, а ще понад сто лише ініційовані. Простіше кажучи, значна частина проєктів уже готова до реалізації, а інші ще проходять підготовчі етапи.
Дашборд розроблений експертами ГО «Проти Корупції». Дані: 007.org.ua API | Фільтр: призначення платежу містить "капітальний/поточний ремонт" | >= 1 000 000 грн | Перші 300-500 транзакцій на організацію
Крім того, за даними сайту «Пошуково-аналітична система .007», бачимо, що серед вищезгаданих проєктів лише 5 % (понад 60) вже отримують фінансування. Тобто у деяких громадах почався комплекс заходів, що передбачає оновлення, реконструкцію або відновлення певних обʼєктів, систем чи закладів.
Дашборд розроблений експертами ГО «Проти Корупції». Дані: 007.org.ua API | Фільтр: призначення платежу містить "капітальний/поточний ремонт" | >= 1 000 000 грн | Перші 300-500 транзакцій на організацію
Це, зокрема:
-
капітальний ремонт будівлі Центру первинної медико-санітарної допомоги в Смілі;
-
капітальний ремонт мереж водопостачання у Коблівській громаді;
-
будівництво нового укриття в Березнегуватській громаді;
-
капітальний ремонт Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги, зокрема утеплення лікувального корпусу та ремонт рентгенологічного комплексу.
Отож, зараз не так багато проєктів перейшли до етапу реалізації, а їх наявність не означає, що завтра розпочнеться, наприклад, будівництво.
Чому так? З 2025 року кожна громада відповідно до реформи управління публічними інвестиціями формує власний портфель проєктів, що можуть претендувати на фінансування за рахунок державного бюджету, місцевих коштів та/або міжнародної допомоги. Для залучення інвестицій їх публікують на платформі DREAM, де міністерства оцінюють доцільність реалізації.
Крім того, кожен проєкт проходить певний шлях — це теж впливає на те, чи матиме він шанс на реалізацію. Цей шлях окреслили у короткому відео. Також варто розуміти, що не всі громади можуть їх якісно підготувати та подати до системи, оскільки реформа стартувала не так давно, і громадам бракує досвіду.
Як ГО «Проти Корупції» знаходить таку інформацію серед величезного масиву даних?
Відповідь не завжди можна знайти одним кліком. Тому моніторинг ГО «Проти Корупції» починається не з виїзду на об'єкт, а з кабінетного дослідження. Насамперед експерти моніторили виконання постанов Кабінету Міністрів України №350-р та №351-р, які регулюють розподіл державного фінансування на відновлення та розвиток. Після цього отримані офіційні дані поєднували з результатами OSINT-досліджень, що дозволило відстежити не лише державні субвенції, а й плани міжнародних донорів.
Зокрема, вдалося виявити активність данських партнерів на Миколаївщині, де заплановано 6 проєктів, а також залучення коштів від GIZ у розмірі 22 мільйони гривень для водоканалу Корсунь-Шевченківської громади. Також важливою частиною дослідження є аналіз планів на 2025 рік, згідно з якими фінансування вже отримали такі об'єкти на Миколаївщині, як харчоблок та модернізована котельня у Врадіївці, а також ліцей у Лепетисі, де до процесу відновлення долучився UNICEF.
При цьому експерти перевіряли, чи оприлюднила кожна громада документи, які дозволяють зрозуміти, що є в переліку інвестиційних проєктів, як його формували, хто брав участь у відборі проєктів та чи були враховані потреби жителів. Зазначимо, що на офіційному вебсайті мають бути доступні рішення про створення місцевої інвестиційної ради та комісії з питань розподілу публічних інвестицій, їхній склад, протоколи засідань, а також Середньостроковий план публічних інвестицій (СПІ) і Єдиний проєктний портфель (ЄПП) з посиланням на систему DREAM.
Як показує моніторинг, така інформація є не скрізь. Водночас це може свідчити не про недоброчесність — часто причина полягає в тому, що громадам, знову ж таки, бракує досвіду, фахівців або часу для виконання нових вимог. Про це свідчать особисті спостереження та досвід роботи в громадах.
І нарешті, після таких досліджень експерти команди переходили до аналізу даних. Для цього, зокрема, використовуються відкриті API державних систем, аналітичний модуль BI Pro DREAM, карта, яку розробила ГО «Технології Прогресу» (учасник грантової програми «Моніторинг публічних інвестицій»), а також інформація, отримана від органів місцевого самоврядування у відповідь на інформаційні запити. Щоправда, відповіді надходять не завжди — втім про це ми розповімо в окремій статті.
На основі цих джерел ГО «Проти Корупції» створила власний аналітичний дашборд, який допомагає швидко зіставляти інформацію з різних систем і працювати з великими масивами даних в умовах браку часу. Завдяки цьому вже вдалося проаналізувати понад 1 300 інвестиційних проєктів і більш як 10 тисяч фінансових транзакцій. Такий аналіз і дослідження дали змогу відібрати 32 об'єкти соціальної інфраструктури для польового моніторингу, а загалом команда перевірить до 70.
До переліку потрапляють проєкти, які вже переходять до етапу реалізації й потребують детальнішої перевірки на місцях. Один із них — будівництво захисної споруди для Михайлівського ліцею Степівської сільської ради. За даними системи DREAM, рівень освоєння коштів становить 22,32 % за рахунок освітньої субвенції та 23,07 % — за рахунок коштів місцевого бюджету. Водночас за результатами кабінетного дослідження виконання будівельних робіт становить лише 5 %.
Саме такі об'єкти команда перевірятиме, щоб з'ясувати, чи відповідає фактичний стан робіт офіційним даним, як вони просуваються та чи ефективно використовуються бюджетні кошти. Важливо, що мета громадського моніторингу — не лише виявити проблеми, а й зрозуміти їхні причини, допомогти громадам поліпшити процес планування й реалізації проєктів, а жителям — отримати відповіді на запитання, як і на що витрачаються публічні кошти. Власне про це також будемо розповідати в наступних матеріалах.
А як жителі можуть ознайомитися з тим, що планується/відновлюється в громадах?
Для звичайного жителя знайти повну історію навіть одного проєкту буває не просто. Як уже було зазначено, інформація розміщена у різних системах, постійно оновлюється та має різні формати. Втім, аби дізнатися, що планується чи відновлюється, достатньо зайти до екосистеми DREAM та/або офіційних вебсайтів територіальних громад. Крім того, інформацію про закупівлі можна побачити у системі Prozorro, а результати громадського моніторингу — на платформі Великий портал відновлення (BRP).
Ба більше, кожен житель теж може долучатися до нього. Наприклад, якщо у вашому селі нещодавно розпочалося будівництво чи значний ремонт, але роботи йдуть неякісно, або ж взагалі припинилися — сміливо пишіть про це на платформі BRP. Як це робити — шукайте тут.
І тут важливо те, що зворотний зв'язок від самих жителів є надважливим. Адже саме вони щодня бачать, як просуваються роботи, чи відповідають вони заявленим планам і чи дійсно реалізовані проєкти покращують життя громади.
Те, що активно створюються та просуваються такі платформи й інструменти моніторингу, є величезним кроком до прозорості та обізнаності. Справді, варто віддати належне їхньому значенню, адже вони активно удосконалюються, аби бути доступнішими для людей. Однак жителі можуть навіть не лише бачити все постфактум у системах, а й впливати на рішення.
Це можливо, зокрема, тоді, коли вони долучаються до громадських обговорень або навіть до складу комісії з питань розподілу публічних інвестицій. Бо, як то кажуть, відновлення та розвиток громад — це не лише відповідальність держави чи місцевої влади.
На підсумок: громадський моніторинг лише набирає обертів
Сучасний громадський моніторинг уже давно не обмежується перевіркою документів. Сьогодні це поєднання відкритих даних, цифрових технологій, аналітики, польового моніторингу та думок людей. Саме такий підхід використовує ГО «Проти Корупції» та інші організації, щоб із тисяч проєктів відібрати ті, які потребують найбільшої уваги, перевірити їх безпосередньо на місцях та зробити результати доступними для всіх.
Ми регулярно публікуватимемо результати, аналітичні матеріали, паспорти об'єктів і висновки щодо реалізації проєктів, щоб кожен охочий міг побачити, як відбувається відбудова та куди спрямовуються публічні кошти. Слідкуйте за нашими публікаціями на сайті ГО «Проти Корупції» та наших інформаційних ресурсах. Разом ми можемо зробити процес відбудови більш відкритим, підзвітним і таким, що справді відповідає потребам громад.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій», який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу.
- Деталі
Повномасштабна війна змусила Україну кардинально змінити підходи до управління фінансами, і реформа публічних інвестицій мала стати драйвером швидкого відновлення громад. Гроші на інвестпроєкти є — як державні, так і від міжнародних донорів. Проте реальність на місцях виявляється значно складнішою: будівництво та реконструкція об’єктів соціальної інфраструктури на Черкащині просуваються вкрай повільно.
Читати далі: Заморожені мільйони: чому відбудова та інвестиції на Черкащині «застрягли» в паперах
- Деталі
Літо 2026 року стало для українських громад періодом інтенсивного перезавантаження. Поки Уряд на рівні Стратегічної інвестиційної ради затверджує пріоритети та розподіл коштів на 2027–2029 роки у 18 ключових секторах, на місцях триває гаряча пора оновлення перспективних планів та стратегій. Проте результати моніторингу, проведеного ГО «Проти Корупції» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Європейського Союзу, демонструють неоднозначну картину: більшість громад Черкащини лише зараз починають робити перші реальні кроки у залученні публічних інвестицій, тривалий час перебуваючи у полоні формалізму.
- Деталі
«Відбудова Криворіжжя рухається, але її якість часто жертвують заради темпів», — до такого висновку дійшла ГО Read More
Читати далі: Відбудова Криворіжжя: швидкість не повинна переважати якість
- Деталі
У межах проєкту «Контроль витрат на відновлення» експерт/-ки ГО «Проти Корупції» дослідили як відбудовують обʼєкти соціальної Read More
Читати далі: Який приклад відбудови показує Софіївська громада та що дивного є?
- Деталі
У самому серці Зеленодольська стоїть будівля, яка стала символом нових можливостей після пережитих обстрілів та Read More
- Деталі
Попри руйнування та виклики війни, Зеленодольська громада на Дніпропетровщині змогла не лише відновити, а й осучаснити Read More
- Деталі
Яскраві кольори в стилі лего, наочність, зона спортивного відпочинку — у Інгульському районі міста міста Миколаїв Read More
Читати далі: Як відновили укриття для наймолодших у миколаївському садочку №95 і до чого тут лего?
- Деталі
Експерти/-ки ГО «Проти Корупції» у програмі Факти тижня показали сильні та слабкі сторони відбудови укриттів Миколаївщини. Read More
Читати далі: «Підземна школа» у Миколаєві: як відбудували найбільше укриття для учнів?
- Деталі
Зеленодольська громада Криворізького району сильно постраждала у 2022 році, але попри всі виклики оперативно відновлює доступ Read More
Читати далі: Зеленодольськ: яка практика та стиль відбудови у громаді?
- Деталі
У селі Степове Криворізького району завершили два проєкти з облаштування найпростіших укриттів у місцевих освітніх закладах. Read More
Читати далі: У Степовому на Криворіжжі відбудували два укриття: що зробили й що варто поліпшити?
Ілюстрації та вислови поетів на стінах укриття: як у Апостоловому відновили підвал будинку культури?
- Деталі
Усі три школи Апостолового Криворізького району зруйнували російські обстріли ще влітку 2022-го. Діти понад два роки Read More
- Деталі
Будинок культури «Сучасник» у місті Апостолове Криворізького району пережив обстріл 22 липня 2022 року: вибухова хвиля Read More
- Деталі
Гречані Поди, Криворізький район. Сільський Будинок культури на Молодіжній, 24 після капітального ремонту вже рік як Read More
Читати далі: Відбудова Гречаноподівського будинку культури: громада хоче знати куди пішли кошти
- Деталі
В Апостолівській громаді на Дніпропетровщині завершено будівництво тимчасового освітнього простору, що став відповіддю на повне знищення Read More
- Деталі
Звичайно, мають. Про це кажуть чинні норми та Закон України «Про доступ до публічної інформації». Втім, Read More
- Деталі
Кожна громада має свою «фішку» відбудови та розвитку, Первомайська міська — не виняток. Відтак, Read More
Читати далі: Реформа харчування в освіті як приклад недоброчесності
- Деталі
ГО «Проти Корупції» завершила третій комплексний моніторинг відбудови соціальної інфраструктури в громадах Миколаївщини. Цього разу в Read More
Читати далі: Відбудова під час війни: про що каже спостереження та моніторинг ГО «Проти Корупції»?
- Деталі
Підвал Шестірнянського ліцею тепер має статус «найпростішого укриття». Ремонт завершили ще восени 2024 року — на Read More
Читати далі: 🛑 Укриття в Шестірні: біотуалет без ширми вразив моніторингову команду
- Деталі
У громадах, що живуть поруч зі стратегічними об’єктами — атомною чи гідроелектростанцією, — укриття мали б Read More
- Деталі
Команда ГО «Проти Корупції» провела понад 100 моніторингів відбудови й виявила ключові причини неефективного підходу, який Read More
- Деталі
🧱 Широківський ліцей №1 вже має харчоблок, який оновлений на 95% — про це дізналася ГО Read More
Читати далі: 📰 Ремонт харчоблоку за майже за 8,5 мільйонів: «перетравлюємо» чергові порушення
- Деталі
Відсутність безбарʼєрності, практика «розпилу бюджету», неякісна відбудова – з такими підходами триває відбудова в Первомайській громаді, Read More
Читати далі: Ліцей «Престиж» у Первомайську: діти пішли в укриття, а слідчі — до підрядника
- Деталі
📍 Селище Широке, ліцей №1. Підвал укриття в Широківському ліцеї №1 закритий як для об’єктивів, так Read More
- Деталі
У Широківській лікарні на Дніпропетровщині капітально відремонтували протирадіаційне укриття — за 1,46 мільйона гривень із місцевого Read More
Читати далі: Укриття за 1,4 млн грн: без вентиляції, доступу і пояснень. Але з логістикою на Марс
- Деталі
Команда ГО «Проти Корупції» помітила прикру ситуацію з відбудовою у громадах, які віддалені від обласних центрів. Read More
- Деталі
У самому серці Вознесенська, на вулиці Соборності, 20, відбудували важливий для громади простір — Центр освіти Read More
- Деталі
В Україні триває як масштабна відбудова після руйнувань, спричинених війною, так і незалежний контроль відновлення з Read More
Читати далі: Вплив громадського моніторингу: як зауваження змінюють хід відбудови
- Деталі
В межах моніторингового візиту команда ГО «Проти Корупції» спочатку не планувала перевіряти як збудували Вознесенську адмінбудівлю. Read More
Читати далі: Модульний ЦНАП у Вознесенську: сім кіл будівництва
- Деталі
У Вознесенську на базі будівлі місцевого Центру первинної медико-санітарної допомоги відбудовують новий Центр реабілітації. «Його головна Read More
- Деталі
Миколаївщина відкрилась для нас по-новому: у Вознесенській громаді одним з успішних кейсів відбудови став ремонт укриття Read More
Читати далі: Позитивним кейсам відбудови бути: у Вознесенську якісно відбудували КЗДО №2 «Сонечко» !
- Деталі
«В яку суму обійшовся ремонт — це не ваша справа», – таку відповідь керівниця Вознесенської гімназії Read More
Читати далі: Гімназія №3 у Вознесенську: вартість ремонту укриттів — загадка?
- Деталі
🤯 «А що тут не так? Ну це ж гарно», — не підозрюючи про наявність порушень, Read More
Читати далі: Поточний ремонт ясел-садочку №1 «Гвоздичка»: як освітяни не здогадуються про небезпеку
- Деталі
⚠️ В небезпеці, але в очному режимі: керівництво закладу Вознесенської гімназії №7 продовжує давати можливість учням Read More
Читати далі: Кошти «на вітер», або віднесені вітром, як в романі Марґарет Мітчелл
- Деталі
На жаль, раннє відновлення у період війни супроводжується ризиками недоброчесності, зокрема через часткову відсутність інформації про Read More
Читати далі: Відбудова під час війни: ризики, виклики та реальні досягнення
- Деталі
😊 «А ми вас знайшли…» або як Миколаївська область розвивається… 🐢 Повільно, але впевнено, Миколаївська область Read More
Читати далі: Як відремонтували укриття в Миколаївському пологову №2 в межах 2 проєктів?
- Деталі
😊 Історія відбудови укриття гімназії №29 почалася ще в березні 2023 року. Заклад не був пошкодженим, Read More
Читати далі: Спроба №2: як відбудували укриття «школи щастя» за двома спробами
- Деталі
😊 «Ну де ви так довго їздили?», – приблизно так нас зустріли в миколаївському Read More
- Деталі
🏚️Під час тимчасової окупації селища Архангельське Високопільської громади Херсонщини військові рф проживали в кабінетах професійного аграрного Read More
Читати далі: Як будують укриття для студентів Архангельського професійного аграрного ліцею?
- Деталі
«Міська дитяча лікарня №2» Миколаївської міської ради, яка розташована в середмісті, у 2022 році зазнала пошкоджень Read More
Читати далі: 🏥 Новенький ФОП відремонтував дитячу лікарню в Миколаєві
Від Черкащини до Херсонщини – багата на судові справи та скарги «Нікопольська-СТК» працює без упину!
- Деталі
Чи не найвідомішою будівельною компанією, яка всюди встигає працювати, є «Нікопольська-СТК», про яку ми писали раніше в Read More
- Деталі
У с. Кочубеївці Херсонської області майже відбудували адміністративну будівлю, яка постраждала від ворожого удару ракетою Read More
Читати далі: Відновлення адмінбудівлі в Кочубеївці: чому роботи не були завершені?
- Деталі
📎Відновлення України після руйнувань – це не лише про швидке зведення/ремонт будівель, а й про якісні Read More
- Деталі
Сьогодні розповімо про моніторинг відбудови обʼєкта в Херсонській області, до якого, на наш подив, нас любʼязно Read More
Читати далі: Відбудова дитячого садка у Великій Олександрівці: капітальний ремонт триває
- Деталі
Перші виїзди в рамках проєкту «Громадський моніторинг відновлення: прозорість та підзвітність відбудови соціальної інфраструктури Миколаївського та Read More
Читати далі: Реальність відбудови: чи справді соціальна інфраструктура готова до нових викликів?
- Деталі
Після початку повномасштабної війни в Україні відновлення соціальної інфраструктури для доступу до різноманітних послуг стало одним Read More
- Деталі
Де б ви поставили «кому»? Давайте разом розберемося чи треба і, чи можна прискорити процеси якісного Read More
Читати далі: «Відновлення чекати не можна діяти!» / «The recovery can’t wait, we must act!»
- Деталі
Проєктна команда ГО «Проти Корупції» нещодавно моніторила ремонт ще одного обʼєкта на Баштанщині – укриття Read More
Читати далі: І знову ті самі граблі: як відремонтували укриття в Баштанському ліцеї №1?
- Деталі
На жаль, новозбудоване приміщення ЦНАПу у 2021 році було повністю зруйновано у травні 2022 року після Read More
- Деталі
Зараз тривають реконструкції будівлі комунального закладу Баштанський психоневрологічний інтернат с. Лоцкине, а саме влаштування додаткового виходу Read More
- Деталі
У Мурахівському сільському ліцеї, який у 2022 році був пошкоджений унаслідок російського обстрілу, вже майже рік Read More
Читати далі: Мурахівський ліцей: відбудова після обстрілів чи нераціональне витрачання коштів?
- Деталі
Відновлення доступу мешканців Баштанської міської громади до державних адміністративних послуг є важливим кроком. На сьогоднішній день Read More
- Деталі
Два влучання в Лепетиський сільський ліцей у березні та травні 2022 року спричинили сильні руйнування закладу. Read More
- Деталі
У КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня» Баштанської міської громади було здійснено поточний ремонт хірургічного відділення та зараз Read More
- Деталі
Кореспондентка Громадського офісу відновлення мала онлайн-розмову з директоркою Березнегуватської районної філії Миколаївського обласного центру зайнятості Світланою Read More
Читати далі: Центр зайнятості: як державна інституція адаптується до нових реалій
- Деталі
🧑🎓Так історично склалося, що українці ніколи не здаються і продовжують боротися за своє майбутнє. До початку Read More
Читати далі: 🏫🛠️Лепетицький ліцей отримає нове життя: розпочато капітальний ремонт!
- Деталі
Громадський контроль під час проведення ремонтних робіт на дорогах місцевого значення у Черкаській та Кіровоградській областях Read More
- Деталі
Як використовуються 892 млн. грн. Державного бюджету на ремонти доріг в Кіровоградській області? Та чи відповідають Read More
Читати далі: Громадський контроль під час проведення ремонтних робіт на дорогах місцевого значення
- Деталі
«Робимо для людей!» таку відповідь чуємо коли хочуть прикритися своєю професійною не компетенцією. Так і сьогодні Read More
Читати далі: Проєкт «Велике будівництво» захопив і експлуатаційне утримання доріг місцевого значення
- Деталі
Чому латки ямкового ремонту тримаються недовго? 1.Свідоме застосування дешевого методу ямкового ремонту. 2.Використання бітуму низького сорту, Read More
- Деталі
Разом з представниками Черкаської ОДА проводимо моніторинг якості утримання доріг(експлуатаційне утримання), відвідали ділянку ремонту у Звенигородському Read More
Читати далі: Разом з представниками Черкаської ОДА проводимо моніторинг якості утримання доріг
- Деталі
Чому руйнується асфальт? Руйнація асфальту починається з тріщин – розриву в’яжучої речовини (бітуму), яка в застиглому Read More
- Деталі
На Черкащині в рамках державного проєкту #Великебудівництво розпочаті роботи будівництва/ремонту доріг місцевого значення! Громадська організація «Проти Read More
Читати далі: #Великебудівництво – розпочаті роботи будівництва/ремонту доріг місцевого значення