На ремонт і експлуатаційне утримання доріг з державного бюджету у 2026 році спрямували 12,6 мільярда гривень і розподілили на 23 області. Скільки саме коштів отримала Черкащина у відкритих джерелах немає.
Про це розповів в етері Українського радіо Черкаси голова громадської організації «Проти корупції» Юрій Путря.
Який на сьогодні є алгоритм отримання коштів на ремонт різних видів доріг?
Кожна дорога має певний індекс, а він своєю чергою — три категорії. Перша — державні дороги. Вони починаються індексом М, Н, Р і Т. Ними опікується держава через обласні агентства відновлення та його служби. Друга категорія — це дороги загального користування або місцеві дороги, які мають індекс на початку О і С. Ними піклується область. І третя — це вулиці або дороги комунальної власності. Ними піклуються саме територіальні громади.
Фінансування доріг у 2026 році дуже складне, бо Кабінет міністрів дуже пізно затвердив розподіл коштів. Це постанова № 335 від 16.03.2026 року. У липні були зміни саме на розподіл фінансування державної інфраструктури доріг. Ця постанова кардинально змінює, куди можна використовувати кошти. У ній йдеться про гроші на ремонт державних доріг, експлуатаційне утримання та можливий капітальний ремонт штучних споруд — мостів, водовідведення. Але насамперед зазначено, що ці кошти спрямовуються на дороги, які мають першочергове значення, тобто які пов'язані з логістикою, зокрема військовою, евакуацією, гуманітарними шляхами тощо. Отримати ці кошти можуть не лише прифронтові території. Наприклад, на Черкащині має фінансуватися ремонт доріг місцевого значення. Це передбачено кількома законами: Бюджетний кодекс, постанови Кабінету міністрів. Наприклад, 16 березня 2026 року держава виділила 12,6 мільярда гривень на ремонт і експлуатаційне утримання і вона розподілила на 23 області. У цих відкритих джерелах немає, скільки саме коштів з цього розподілу отримала Черкащина. Також існує форма співфінансування з місцевих бюджетів. Тобто, якщо дорога через територіальну громаду, то вона може ухвалити рішення спрямувати кошти. За звітами, у 2025 році Черкащина отримала 84 мільйони гривень. Зазначено, що більша частина була на експлуатаційне утримання, інша — на поточний ремонт.
Черкащина більш закрита. Ми (громадська організація - ред.) більше бачимо інформацію про дороги півдня. Якщо громада виділила кошти, то це ще не означає, що цьогоріч дороги будуть відремонтовані. Також раніше ми мали державний дорожній фонд, в який йшли акцизні збори. Зараз такого фонду не маємо.
Чи були такі приклади, коли громади розписували, скільки вони виділили коштів на ремонт доріг?
Так, багато громад про це пишуть. Для бюджету територіальної громади — це якась маленька перемога, щоб показати своїм жителям, що місцева влада турбується про них, забезпечує певну інфраструктуру, покращує. Але деякі громади випускають цей момент. Ми (громадська організація - ред.) моніторимо цей процес, бачимо, наприклад, що Вільшанська громада відзвітувала про виділення коштів і там ремонтували дороги місцевого значення.
Чи може сьогодні держава використовувати можливості від європейських партнерів і залучати кошти на ремонт доріг, як на відновлення?
Держава використовує ці можливості в більшості на штучні споруди — мости, яких багато було зруйновано на початку війни. Нині на 80% вони відновлені, відбудовані з нуля і покращені. Це основні кошти від міжнародних партнерів. Через «DREAM» якраз були проведені всі проєкти, які пов'язані саме зі штучними спорудами, мостами.
Загалом в Україні як зараз ремонтують дороги?
Якщо говорити про стан ремонту доріг в Україні, то вони робляться з початку березня. Більшість областей намагається створити проїзність доріг, утримуючи їх. Якихось капітальних вкладень не бачимо. Більшість областей турбується про зиму. Для нас важлива була відкритість обласних військових адміністрацій у цій сфері, тому що дороги місцевого значення повинні бути публічними. Служба відновлення більш публічна: показує фотографії: можна зайти на сайт, подивитися, які саме дороги ремонтують. Пріоритетність державного фінансування місцевих доріг така: перша — забезпечення потреб Сил оборони, друга — евакуація населення, третя — гуманітарна логістика, четверта — функціонування громад, п'ята — робота бізнесу і шоста — забезпечення стабільного транспортного сполучення. Від цього відштовхується і держава, і громади.
Хто відповідає за різні дороги, звідки беруться гроші на їхній ремонт і чому навіть виділені кошти не гарантують, що конкретну ділянку відремонтують цього року?
Це запитання, які регулярно виникають у жителів громад. Особливо коли дорога давно потребує ремонту, але незрозуміло, хто саме має ним займатися, звідки на це мають взятися кошти та чому рішення про ремонт досі немає.
Саме з таким запитом жителі Черкащини звернулися до Українського Радіо «Черкаси». У програмі «Радіодень» журналіст Іван Лила поговорив із головою ГО «Проти Корупції» Юрієм Путрею про те, як у 2026 році працює система фінансування ремонту доріг в умовах воєнного стану.
Спочатку — хто відповідає за дорогу?
Щоб зрозуміти, звідки можуть взятися гроші на ремонт, спочатку потрібно визначити, про яку саме дорогу йдеться. В Україні дороги поділяються на три основні категорії.
Державні дороги — дороги державного значення з індексами М, Н, Р і Т. За них відповідає держава через систему Служб відновлення та розвитку інфраструктури.
Місцеві дороги — дороги загального користування місцевого значення, які мають індекси О та С. За них відповідає область як балансоутримувач.
Комунальні дороги — вулиці та дороги комунальної власності. Їх утримання та ремонт належать до відповідальності територіальних громад.
Такий розподіл повноважень сам по собі не є проблемою. Навпаки, за словами Юрія Путрі, він відповідає підходу, який застосовується в європейських країнах: держава відповідає за дороги, що сполучають регіони, область — за місцеві маршрути, а громада — за дороги та вулиці у межах своєї території.
Проблеми починаються тоді, коли потрібно зрозуміти, скільки грошей є на конкретному рівні та куди саме їх спрямовують.
У 2026 році правила змінилися
Фінансування дорожньої інфраструктури цього року відбувається в умовах воєнного стану, тому пріоритети відрізняються від тих, що діяли до повномасштабного вторгнення.
За словами Юрія Путрі, Кабінет Міністрів у березні 2026 року затвердив розподіл коштів постановою №335 від 16 березня, а в липні до неї внесли зміни.
Йдеться не лише про ремонт і експлуатаційне утримання державних доріг. Кошти можуть спрямовуватися також на капітальний ремонт штучних споруд — зокрема мостів та об’єктів водовідведення.
При цьому першочерговість визначається воєнними та логістичними потребами. Для доріг місцевого значення пріоритети, про які говорили в ефірі, такі:
забезпечення потреб сил оборони;
евакуація населення;
гуманітарна логістика;
функціонування громад;
робота бізнесу;
стабільне транспортне сполучення.
Тобто питання «яка дорога найбільше потребує ремонту?» сьогодні не є єдиним критерієм. Важливо також, яке значення вона має для оборони, евакуації, гуманітарних маршрутів, роботи громад і економіки.
Скільки грошей отримує Черкащина?
Саме тут виникає одна з головних проблем — доступність інформації.
У березні 2026 року держава розподілила 12,6 млрд грн на ремонт та експлуатаційне утримання доріг між 23 областями. Однак, за словами голови ГО «Проти Корупції», у відкритих джерелах не вдалося знайти повної інформації про те, скільки саме з цієї суми отримала Черкаська область і на які конкретні дороги ці кошти планують спрямувати.
Інформація про розподіл коштів на рівні області також залишається неповною.
Це створює ситуацію, коли загальний механізм фінансування зрозумілий, але мешканцеві складно пройти весь шлях від загальної суми до конкретної дороги: скільки отримала область → скільки спрямували на місцеві дороги → які ділянки визначили пріоритетними → скільки має дати громада → коли саме запланований ремонт.
Саме цієї інформації, на думку експерта, бракує для повної картини використання коштів.
Для порівняння, за даними, які обговорювалися в ефірі, у 2025 році Черкащина отримала 84 млн грн, переважно на експлуатаційне утримання та частково на поточний ремонт доріг. Водночас повного переліку робіт і відповідного розподілу коштів у відкритому доступі, за словами Юрія Путрі, не було видно.
Чому громада може дати гроші — і все одно не отримати відремонтовану дорогу?
Окремий механізм — співфінансування. Якщо місцева дорога проходить територією громади, громада може передбачити кошти у своєму бюджеті та спрямувати їх як співфінансування ремонту.
На практиці це означає: громада вкладає власні кошти в дорогу, яка не є її комунальною власністю, а належить до місцевих доріг загального користування. Але тут є важливий нюанс. Виділення громадою коштів на співфінансування саме по собі не означає, що дорогу обов’язково відремонтують цього року.
Фінансування дорожньої галузі формується з різних джерел. Серед них — залишки дорожньої субвенції минулих років, кошти обласного бюджету та потенційне фінансування від міжнародних партнерів. Тому між рішенням громади виділити кошти та фактичним ремонтом дороги є ще кілька етапів.
Саме тому мешканцеві недостатньо побачити у рішенні місцевої ради фразу «виділити кошти на співфінансування». Наступне питання має звучати так: яка саме дорога фінансуватиметься, скільки коштів уже є, скільки має надійти з інших джерел і коли заплановані роботи?
Громади звітують, але системної картини все ще бракує
Деякі громади публікують інформацію про те, скільки коштів виділили на дороги. За словами Юрія Путрі, такі повідомлення є важливими для мешканців, адже дозволяють побачити, як місцевий бюджет бере участь у фінансуванні інфраструктури.
Водночас у 2026 році, за його спостереженнями, загалом погіршилося інформування мешканців про використання бюджетних коштів. Як приклад у розмові згадувалася Вільшанська громада, яка повідомляла про виділення коштів та ремонт доріг місцевого значення.
Для громад важливо не лише ухвалювати бюджетні рішення, а й пояснювати їх мешканцям: скільки коштів виділено, на що саме, у межах якого проєкту, яка частина фінансування є співфінансуванням і що в результаті має бути зроблено.
Чому на державних дорогах інформації більше?
Ще одна особливість — різний рівень відкритості різних відповідальних структур. Державні дороги перебувають у полі зору Служб відновлення, які публікують інформацію про роботи та можуть показувати хід ремонту. З місцевими дорогами ситуація складніша. За їхнє фінансування та утримання можуть відповідати різні структури на рівні області, а механізми інформування можуть відрізнятися.
Тому, на думку ГО «Проти Корупції», важливо, щоб область сама публічно показувала повну картину: скільки коштів отримано з державного бюджету, скільки передбачено з обласного бюджету, які громади долучилися до співфінансування, які дороги визначені пріоритетними та що вже зроблено.
Без цього мешканцю складно зрозуміти, чому одна дорога ремонтується, а інша — ні.
Чи можуть міжнародні кошти допомогти з дорогами?
Так, міжнародне фінансування вже використовується для відновлення дорожньої інфраструктури. Однак, як зазначив Юрій Путря, значна частина такої допомоги спрямовується на штучні споруди — передусім мости, багато з яких були зруйновані на початку повномасштабної війни.
Окремі проєкти реалізовувалися через DREAM. Водночас міжнародне фінансування саме дорожнього покриття, за словами експерта, становить значно меншу частину. Тобто DREAM може бути інструментом, через який видно окремі проєкти відновлення, але він не вирішує автоматично проблему прозорості всього дорожнього фінансування.
Що це означає для мешканця?
Якщо коротко, сьогодні відповідь на запитання «коли відремонтують нашу дорогу?» залежить одразу від кількох речей.
По-перше, від того, до якої категорії належить дорога і хто є її балансоутримувачем.
По-друге, від наявності та джерела фінансування.
По-третє, від державних пріоритетів, які в умовах війни насамперед пов’язані з обороною, евакуацією, гуманітарною логістикою та забезпеченням функціонування громад.
По-четверте, для місцевих доріг — від рішень області та можливого співфінансування громад.
І нарешті — від того, чи є достатньо відкритої інформації, щоб простежити цей шлях від бюджетного рішення до конкретної ділянки дороги.
Висновок
У 2026 році ремонт доріг на Черкащині залежить не лише від наявності коштів. Важать категорія дороги, її значення для оборони та логістики, рішення держави й області, можливості місцевих бюджетів і співфінансування громад. Тому саме виділення коштів ще не означає, що конкретну дорогу відремонтують цього року.
Але мешканцям важливо знати про це не лише для того, щоб контролювати використання публічних коштів. Така інформація допомагає розуміти, як сьогодні формується майбутнє громади та країни: які території отримують кращу транспортну доступність, де створюються умови для роботи бізнесу, як забезпечується сполучення між громадами та які напрямки держава вважає пріоритетними в умовах війни.
Для ГО «Проти Корупції», яка має досвід незалежного моніторингу дорожніх і будівельних проєктів, відкритість у цій сфері важлива саме тому, що рішення про інфраструктуру — це рішення про те, якою буде країна завтра.
Знати, куди йдуть кошти, — означає не лише мати можливість проконтролювати владу. Це означає розуміти, що і для кого ми будуємо сьогодні та якою буде наша громада і країна завтра.
У Миколаївському ліцеї №3 одночасно реалізують два великі проєкти — реконструкцію укриття та капітальний ремонт харчоблоку. Загальна вартість двох проєктів — понад 74 мільйони гривень Один проєкт має дати закладу можливість організувати змішане навчання, інший — повністю оновити приміщення, де щодня готують їжу для учнів.
Коли учні зможуть повернутися до очного навчання? Що вже зроблено та що ще планується за обома проєктами — команда ГО «Проти Корупції» з’ясувала під час моніторингового виїзду.
У ліцеї №3 Миколаївської міської ради навчаються 804 учні. Наразі заклад працює у дистанційному форматі, оскільки реконструкцію укриття ще не завершено.
Площа укриття становить близько 1,27 тис. м² — це майже половина площі закладу. Водночас воно розраховане на 338 людей, тому одночасно перебувати в укритті всім учням ліцею не зможе.
«Навчання у закладі зараз поки що відбувається у дистанційному форматі через те, що у нас немає готового укриття. А як відбудується — одразу виходимо в очне, але частково. Через те, що всі учні одночасно не зможуть перебувати в приміщенні, буде змішана форма навчання. Ми визначили які це будуть класи», — розповідає директорка ліцею Оксана Казаковцева.
Проєкт передбачає реконструкцію частини підвалу під протирадіаційне укриття. Тут мають бути влаштована вентиляція, опалення, освітлення, водопостачання та каналізація, пожежна сигналізація, система оповіщення та інші інженерні системи.
На момент моніторингового виїзду готовність укриття становила близько 85%. Вже виконали основний обсяг будівельних робіт, триває облаштування приміщень та інженерних систем. До завершення залишаються роботи, від яких залежатиме остаточна функціональність простору.
Отож роботи фактично йдуть за графіком. Підрядник обіцяє встигнути завершити реконструкцію до кінця 2026 року.
Що зміниться у харчоблоці
Капітальний ремонт харчоблоку — другий великий проєкт у ліцеї. Після ремонту тут має змінитися фактично весь простір, у якому готують їжу для учнів: від приміщень та комунікацій до технологічного обладнання. Одночасно тут зможуть харчуватися до 120 дітей.
Окрему увагу під час реалізації приділяють тому, щоб харчоблок був доступним та зручним для дітей із особливими потребами.
На момент моніторингового виїзду роботи були виконані приблизно на 30–35%. Приміщення просторі, а на стінах уже з’явився гарний, вже традиційний для місцевих закладів дизайн. На об’єкті зараз прокладають електричні мережі, облаштовують вентиляцію, працюють із підлогою та встановлюють двері. Попереду — частина інженерних та оздоблювальних робіт.
За словами пані Оксани, директорки ліцею, ремонт приміщення відбувається у тісній взаємодії з усіма, хто залучений до реалізації проєкту.
«Наша адміністрація постійно комунікує з Управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради, яке відповідає за реалізацію проєкту, та з підрядниками. Вони завжди дослухаються до кожного побажання, усе обов’язково враховують. Також ми з батьками і дітьми постійно на зв’язку».
Говорячи про енергоефективність, керівник Управління Олексій Савчук зазначає, що під час реалізації проєктів враховують не лише обладнання, а й інженерні рішення загалом — від енергоефективного освітлення та вентиляції до утеплення приміщень, де це необхідно. За його словами, це має забезпечити нормативні показники теплостійкості.
Окремо передбачили альтернативне живлення. Для закладу встановили генератор потужністю 100 кВт, таке ж рішення передбачили й в проєкті для укриття. На момент моніторингового виїзду їх ще не підключили.
«Ми це все робили для того, щоб вийти на нормативні показники теплостійкості», — пояснює він.
Чи врахували потреби дітей з інвалідністю
У ліцеї навчаються 17 дітей з особливими освітніми потребами, двоє з них ходять на кріслах колісних. Тому доступність укриття тут — не формальна вимога, а щоденна потреба конкретних дітей.
Те, що стосується безбарʼєрності, заклали на рівні проєктної документації. Це зазначив керівник Управління:
«Усі вимоги, які передбачаються державними будівельними нормами щодо облаштування закладів, у тому числі щодо доступності маломобільних груп населення, враховані в проєктній документації до харчоблоку та укриття і будуть реалізовані в рамках підряду».
Що саме це означає для ліцею на практиці, розповідає директорка Оксана Казаковцева:
«Зараз ми працюємо над інженерними рішеннями, щоб запрацювали підйомники, які стоять з обох сторін закладу, на ганках. Широкі двері у нас — це обов’язково. Ще працюємо над тим, щоб туалет у закладі був безбарʼєрним, а в укритті такі роботи вже виконуються».
Окремо важливо буде перевірити не лише наявність передбачених елементів, а й увесь маршрут до укриття: чи зручно ним користуватися людині на кріслі колісному, чи немає перешкод і чи доступні необхідні приміщення. Під час моніторингового виїзду адміністрація ліцею погодилася, що така практична перевірка потрібна. Це дасть змогу побачити, чи всі передбачені рішення справді працюють на практиці, і за потреби вчасно звернути увагу на те, що ще можна виправити без додаткових переробок.
Як потреби ліцею стали публічними інвестиціями та скільки це коштує
Обидва проєкти почали формуватися ще до запуску реформи управління публічними інвестиціями. Тепер вони реалізуються вже в новій системі та відображаються у DREAM.
«Ці проєкти сформувалися ще до запуску реформи публічних інвестицій. Але і зараз, і раніше ми працювали з управлінням освіти, яке визначало пріоритети: які об’єкти потрібно модернізувати чи реконструювати — укриття, харчоблоки тощо. Далі вже працювали з цими потребами в частині проєктування та будівництва», — додає Олексій Савчук.
У випадку ліцею №3 такими пріоритетами стали безпека дітей та оновлення харчоблоку.
Загальна вартість двох проєктів становить 78,75 млн грн. Найбільша частина припадає на реконструкцію укриття — 51,24 млн грн. У 2024 році на нього вже витратили 6,5 млн грн, а у 2025 році фактичні видатки склали 27,33 млн грн. Джерелами фінансування у 2025 році були державна субвенція — 21,25 млн грн та місцевий бюджет — 13,57 млн грн.
Другий проєкт — капітальний ремонт харчоблоку, його вартість у 2026 році становить 27,5 млн грн. Тут також поєднуються місцеве фінансування та державне, зокрема співфінансування Європейського Союзу в межах Ukraine Facility.
Що покаже завершення робіт
Зараз обидва проєкти ще реалізуються. Тому фінальну оцінку можна буде зробити після завершення робіт.
Тоді можна буде порівняти заплановане з фактичним результатом: чи реалізували передбачені рішення, наскільки доступним є укриття, чи враховані потреби дітей з інвалідністю, як працюють інженерні системи та яким у результаті став харчоблок.
Результати моніторингового виїзду також будуть інтегровані до Великого порталу відновлення. Це дасть змогу доповнити інформацію про проєкти даними безпосередньо з об’єкта.
Зазначимо, що завдання громадського моніторингу в цьому випадку — не просто зафіксувати результат. Якщо щось варто врахувати ще під час робіт, про це важливо сказати вчасно, щоб після завершення не довелося повертатися до вже зробленого.
А вже після завершення проєктів можна буде подивитися, наскільки заплановані публічні інвестиції справді перетворилися на безпечніші та доступніші умови для дітей.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
Ремонт харчоблоку миколаївського ліцею №40 мав вийти на фінішну пряму до початку нового навчального року. На об’єкті вже виконали значну частину робіт і завезли технологічне обладнання. Але на початку серпня 2026 року поруч із будівлею влучив безпілотник. Вибухова хвиля пошкодила понад 50 вікон закладу, двері, витяжну систему та окремі конструкції. Тепер громаді доводиться шукати рішення як завершувати запланований ремонт і відновлювати те, що було пошкоджено вже після виконання робіт.
На момент приїзду команди ГО «Проти Корупції» наприкінці серпня будівельники вже повернулися до приміщення. Після удару тут прибирали уламки скла, оцінювали стан конструкцій та інженерних систем і перевіряли обладнання. Електропостачання до школи відновили лише незадовго до моніторингового візиту, тому повноцінна перевірка техніки ще тривала.
«Майже всі вікна, які були встановлені, вони зараз пошкоджені і мають відновлюватися не тільки склопакети, але й всі рами, тому що вони є деформованими», — розповідає Олексій Савчук, керівник Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради.
За його словами, вибух пошкодив також вхідні протипожежні двері. Попередній розрахунок показує, що лише заміна вікон коштуватиме близько 2 млн грн.
При цьому будівля не залишилася без усього, що в ній уже зробили. Значна частина обладнання була запакована, що частково захистило його від уламків. Видимі пошкодження є лише на окремих одиницях техніки, зокрема холодильному обладнанні, але остаточний стан має встановити підрядник після повної перевірки.
Ще до обстрілу цей об’єкт перебував на завершальному етапі.
«У нас були плани на 1 вересня підготувати його до навчального року, але через обстріл це не вдалося», — говорить керівник управління.
У документах проєкту завершення робіт за другим договором було заплановане на 30 грудня 2026 року. Водночас левову частину робіт за календарним планом передбачалось виконати ще в серпні: загальнобудівельні, оздоблювальні, сантехнічні роботи, монтаж електрообладнання та освітлення. На осінь і початок зими припадали монтаж і пусконалагодження окремих систем — вентиляції, пожежної сигналізації, автоматичного пожежогасіння, автоматики вентиляції та інших інженерних рішень.
Тепер цей графік потрібно співвіднести з фактичним станом будівлі після атаки. Частину робіт, які вже були виконані, доводиться відновлювати.
Під час огляду працівники показували наслідки пошкодження і місця, де після удару постраждали оздоблення та конструкції. Один із робітників звернув увагу на промоклі стіни: через пошкодження приміщення волога потрапила всередину, а частину поверхонь після цього довелося очищати.
Обстеження після удару провели майже одразу, щойно дозволяла безпекова ситуація. За словами Олексія Савчука, його проводило Управління Держархбудконтролю, а за результатами місто вже отримало акт і визначило заходи для усунення наслідків.
«З того прильоту дуже добре, що він відбувся у суботу, коли дітей не було», — додає він.
Що саме мали зробити за ці гроші державного та місцевого бюджету
До обстрілу йшлося про значно більше, ніж оновлення інтер’єру їдальні. Капітальний ремонт передбачає перепланування приміщень за моделлю «опорного харчоблоку», модернізацію інженерних систем та повну заміну технологічного обладнання. Мета — привести процес приготування їжі до сучасних санітарних, безпекових та енергоефективних вимог.
Зазначимо, що фінансування робіт пов’язане також із виконанням Плану України в межах Ukraine Facility — програми фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Саме в рамках виконання заходів Плану України проводилася відповідна закупівля. Фінансування здійснюється на підставі Рамкової угоди між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування за інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 року № 3786-IX.
Після завершення ремонту харчоблок мав забезпечувати харчування для понад тисячі учнів і працівників/-ць. Потребу в такому втручанні обґрунтовували станом старого харчоблоку: наявні приміщення не забезпечували належної організації технологічного процесу відповідно до санітарних вимог, а обладнання було застарілим і не відповідало сучасним вимогам безпеки та санітарії. Тому рішенням стало не просто замінити техніку, а змінити саму організацію простору та технологічного процесу.
Проєкт має і безбар’єрну складову. У саме приміщення харчоблоку можна потрапити через окремий вхід, біля якого встановили підйомник. Вхідні двері відповідають вимогам доступності. Водночас під час моніторингу окремі елементи ще не були завершені: зокрема, не встановили рукомийники на передбаченій нормативній висоті, а вбиральня для маломобільних груп залишалася недооблаштованою.
Під час моніторингу ми також оцінювали загальну доступність закладу: до нього загалом можна безперешкодно дістатися, практично без перешкод для маломобільних людей.
Енергоефективні рішення також закладені в проєкті, але їх реалізація ще не була завершена. Пошкоджені вікна безпосередньо вплинули на цю частину робіт, а монтаж світильників на момент виїзду ще не завершили.
Тобто результатом цієї інвестиції має стати не просто відремонтоване приміщення. Тут мають одночасно працювати технологічне обладнання, вентиляція, водопостачання, каналізація, електрика, системи пожежної безпеки, а сам простір має бути доступним для різних користувачів.
Чому місто вирішило ремонтувати старе приміщення
Це рішення також не було єдиним можливим варіантом. Під час підготовки інвестиції розглядали два технічні рішення: капітальний ремонт наявного харчоблоку та встановлення модульного, або контейнерного, харчоблоку.
Для обох варіантів визначали орієнтовну вартість, строки реалізації, експлуатаційні витрати та очікувані результати. Зрештою обрали капітальний ремонт існуючого приміщення.
Для ГО «Проти Корупції» це важливий позитивний момент підготовки інвестиції. У новій системі управління публічними інвестиціями від громади очікується не лише відповідь на питання «що потрібно зробити», а й порівняння можливих способів вирішення проблеми. Тут така альтернатива була зафіксована.
Сам проєкт також не з’явився з нуля разом із реформою публічних інвестицій. Аналогічний проєкт був сформований у DREAM ще у 2024 році, а до системи публічних інвестицій його включили у 2025-му. Тобто нинішній ПІП є продовженням раніше підготовленої ініціативи, яку вже адаптували до нової системи планування.
Його стратегічний зв’язок із планами міста при цьому простежується. У документах проєкт віднесений до стратегічної цілі «Комфортна громада», операційної цілі «Якісна освіта» та конкретного завдання — «Від благоустрою шкільної їдальні до збереження здоров’я дітей».
Понад 32 мільйони і два договори
У процесі реалізації проєкту умови та обсяги фінансування змінювалися. Перший договір у червні 2026 року припинили за додатковою угодою, після чого для продовження робіт уклали новий договір.
Тому нинішня фінансова картина складається вже з двох договорів. Загальна вартість фінансування становить 32 056 387,20 грн. За першим договором після внесених змін було визначено 11 498 830,75 грн, за другим — 20 557 556,40 грн. Джерела фінансування — державний та місцевий бюджети.
Зазначимо, що фінансування робіт пов’язане також із виконанням Плану України в межах Ukraine Facility — програми фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу. Саме в рамках виконання заходів Плану України проводилася відповідна закупівля. Фінансування здійснюється на підставі Рамкової угоди між Україною та ЄС щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування за інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 року № 3786-IX.
Важливо, що ці 11,5 млн грн — не початкова ціна всього ремонту. Це сума, яка сформувалася за першим договором у процесі його реалізації та перед припиненням дії договору. Після його розірвання роботи не починали з нуля: частину запланованого вже виконали, а решту продовжили за новим договором.
За першою закупівлею строк завершення визначали до 30 червня 2026 року. За новим договором кінцеву дату встановили на 30 грудня. При цьому частину робіт планували виконати ще в серпні, а монтаж і пусконалагодження окремих інженерних систем — восени та наприкінці року.
До 2 серпня ці строки ще можна було переглядати з огляду на фактичний темп будівництва. Після удару ситуація змінилася вже з іншої причини.
Тепер потрібно знайти гроші на те, чого не було в початковому кошторисі
Наслідки обстрілу створили додаткову потребу, якої не існувало під час формування початкового бюджету. Передусім це стосується вікон. За словами керівника Управління, їх потрібно замінювати разом із рамами, оскільки вибухова хвиля їх деформувала.
Місто розраховувало на донорську допомогу, однак ці домовленості змінилися.
«Спочатку були готові всі вікна поміняти, потім тільки після харчоблоку, а тепер і взагалі відмовляються робити», — розповідає Савчук.
Тому зараз управління шукає донорів, які могли б профінансувати та виконати заміну вікон. Причому йдеться не лише про приміщення харчоблоку: після атаки пошкоджень зазнала і школа загалом.
Для самої інвестиції це означає додатковий ризик: вже виконані роботи та встановлені конструкції потребують відновлення, а їхня заміна не була передбачена початковим кошторисом. Водночас громада не планує зупиняти ремонт.
Що має бути далі
Цей об’єкт зараз перебуває у досить специфічній точці: початкову потребу ніхто не скасовував, значний обсяг робіт уже виконано, але завершення потребує врахування нових пошкоджень.
Передусім мають визначити остаточний стан технологічного обладнання після відновлення електропостачання. Далі — завершити роботи, відновити вікна та двері, перевірити вентиляцію й інші інженерні системи, а також довести до кінця передбачені проєктом рішення з безбар’єрності та енергоефективності.
Для громадського контролю важливо буде відстежити і те, як саме зміниться фінансова та календарна частина ПІП після обстрілу. Саме станом на кінець серпня 2026 року фінансування інвестпроєкту становить приблизно 43%. Якщо виникають нові витрати, змінюються строки або з’являються додаткові роботи, це має бути відображено у відкритих даних.
Ще важливо інше — актуальність інформації про реалізацію, яка може бути цікавою міжнародним партнерам. У DREAM є історія включення ПІП до портфелів громади та держави, однак станом на моніторинг інформація про фактичне використання коштів і результати закупівель була неповною. Зокрема, у системі зазначено затверджене фінансування 4 105 725 грн, але немає інформації про фактичне використання або перерахування цієї суми, а також повного відображення укладених договорів і результатів закупівель.
У цьому й полягає практичний сенс реформи управління публічними інвестиціями: бачити не тільки рішення про те, куди спрямувати кошти, а й увесь подальший шлях — що зроблено, скільки фактично витрачено, які зміни відбулися та чи отримала громада запланований результат.
У випадку цього харчоблоку фінальна відповідь буде можлива після завершення відновлення. Поки що зрозуміло одне: роботи не припинили, але строк, який до 1 вересня здавався реалістичним, уже не працює, а до початкової вартості ремонту додалася нова потреба — відновити пошкоджене обстрілом.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
«Дуже гарно». «Розкішно та символічно». «Вигляд — як у DREAM».
Так звучали перші реакції команди ГО «Проти Корупції» під час моніторингового виїзду до харчоблоку Миколаївської гімназії №46. Наприкінці серпня 2026 року ремонт тут уже був фактично на фініші: залишалися буквально останні штрихи робіт та підготовка приміщень до повноцінної роботи.
Для громадського моніторингу це якраз той момент, коли проєкт можна оцінити не за фотографіями в системі чи рядками кошторису, а наживо. Що запланували? Що реально зробили? Чи відповідає результат потребам людей? І що ще можна встигнути виправити, поки проєкт не завершено?
Харчоблок гімназіЇ — один із об’єктів, які ГО «Проти Корупції» моніторить у межах проєкту «Контроль публічних інвестицій». Цей матеріал продовжує попередню розмову про те, як реформа публічних інвестицій працює на практиці. Якщо тоді йшлося про правила, плани, портфелі та питання громад до нової системи, то тепер у центрі — конкретний проєкт і те, що відбувається з ним після потрапляння до системи.
Ремонт «з душею» та сучасними підходами
Перше, що привертає увагу всередині оновленої їдальні, — це інтер’єр.
«Дизайн на стінах намагалися зробити як на візуалізації в DREAM. Вийшло навіть краще» — ділиться Олексій Савчук, начальник Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради. Саме він супроводжував моніторингову команду під час візитів.
Стіни прикрасили сучасними геометричними візерунками. Вони додають простору свіжості та виглядають справді символічно — як знак того, що застарілий радянський формат шкільних їдалень остаточно йде в минуле.
Але за естетичною картинкою стоїть повна технічна перебудова, яка охоплює інтереси майже тисячі учнів та майже 70 працівників/-ць гімназії. На об’єкті повністю замінили інженерні мережі, провели перепланування приміщень під сучасні технологічні процеси та встановили нове кухонне обладнання. Також змонтували нову промислову вентиляцію, яка нарешті вирішить давню проблему з поширенням кухонних запахів по всьому навчальному закладу.
Окрему увагу приділили енергоефективності в умовах можливих відключень світла. У приміщеннях встановили світлодіодне освітлення з акумуляторними батареями та підготували комунікації для швидкого підключення потужного генератора. Причому генераторів передбачили два: один потужний — безпосередньо для харчоблоку, другий — для забезпечення роботи всього закладу.
Безбар’єрність: що ще можна було допрацювати
Окремо під час виїзду перевірили, наскільки харчоблок буде зручним для людей з різними потребами. На момент моніторингу роботи ще тривали, тому частину рішень можна було оцінити саме в процесі їх завершення.
До харчоблоку передбачили окремий доступ із підйомником, двері, зокрема вхідні, мають достатню ширину, а всередині немає порогів. Облаштований і санвузол для маломобільних груп населення.
На момент перебування команди в санвузлі ще не встановили поручні, але проєктом це передбачено. А от що «забули» врахувати — це інформаційні таблички зі шрифтом Брайля та іншу тактильну навігацію, яка є важливою для маломобільних людей.
Ці питання обговорили з представником Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради. Оскільки роботи на об’єкті ще тривали, рекомендації можна було врахувати безпосередньо під час їх завершення. До слова, управління є ініціатором кількох інвестиційних проєктів, які моніторила команда ГО «Проти Корупції», тож до рекомендацій поставилися зацікавлено та конструктивно.
Рекомендації надавали, зокрема, з урахуванням підходів до безбар’єрності, зібраних у профільних гідах — такі практичні матеріали доступні для громад і громадських організацій на платформі Big Recovery Portal.
До слова, окрім рішень, безпосередньо передбачених проєктом ремонту харчоблоку, під час моніторингу ми оцінювали й загальну доступність закладу. І тут ситуація складніша. Вхід на територію та до навчального корпусу не облаштований, зокрема, пандусами чи підіймачами, які б забезпечували безперешкодний доступ для маломобільних груп населення. Тож навіть за наявності доступного входу безпосередньо до оновленого харчоблоку потрапити до самого закладу, наприклад, людині на кріслі колісному, може бути складно або взагалі неможливо.
Завдяки яким рішенням вдалося реалізувати проєкт?
Ремонт харчоблоку почали планувати ще у 2024 році — тоді, коли про реформу управління публічними інвестиціями ще навіть не йшлося. У бюджетних пропозиціях міста вже були передбачені 500 тис. грн на проєктно-вишукувальні роботи та експертизу.
А коли до громад «прийшла» нова система управління публічними інвестиціями, цей проєкт уже мав підготовлену основу. Його внесли до екосистеми DREAM, доповнили техніко-економічним та фінансовим обґрунтуванням, а наприкінці 2025 року включили до Єдиного проєктного портфеля громади.
Тобто у випадку гімназії реформа не стала стартом проєкту. Швидше, вона дала вже запланованому ремонту нову рамку — з описаною метою, альтернативними варіантами, визначеним відповідальним органом та місцем у загальному портфелі інвестицій міста.
Фінансування тут сформували з двох джерел — державного та міського бюджетів. Основний договір на ремонт уклали на 22,25 млн грн. Уже під час реалізації додали ще понад 11 млн грн на додаткові роботи. У підсумку вартість проєкту зросла до понад 33 млн грн.
При цьому місто ще на етапі підготовки розглядало, як саме вирішити проблему харчоблоку. Серед варіантів був модульний блок на території гімназії — дешевший і швидший. Але зрештою обрали капітальний ремонт існуючого приміщення. Це дозволило не просто організувати приготування їжі, а повністю оновити інфраструктуру: від мереж і вентиляції до технологічного обладнання.
Висновки
Загалом це хороший кейс відбудови. В межах нових підходів спрацювала не лише якісна підготовка самого проєкту, адже потрібно було чітко обґрунтувати потребу. Тут логіка проста: не обґрунтуєш потребу — не отримаєш кошти. І громада з цим впоралася.
І якщо знову повернутися саме до кабінетного аналізу життєвого циклу проєкту, команда ГО «Проти Корупції» все ж знайшла кілька моментів, які громаді варто вдосконалити для ефективнішої роботи з інвестиційними проєктами та залучення фінансування. Про це — у наступних матеріалах.
А поки згадаймо важливий момент: громада сприяла громадському моніторингу, а отже, демонструє відкритість і готовність показувати, як реалізуються проєкти за публічні кошти. Така прозорість важлива не лише для контролю. Відкриті та зрозумілі проєкти мають більше довіри з боку потенційних донорів і партнерів, а отже, більше можливостей для залучення додаткового фінансування.
Отож, команда ГО «Проти Корупції» дякує громаді за сприяння громадському моніторингу, а особливо — Олексію Савчуку, начальнику Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради, за готовність надати необхідну інформацію та допомогти з організацією виїзду на об’єкт.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».
У попередній статті ГО «Проти Корупції» розповіла, як працює система публічних інвестицій, хто вирішує, що будувати, та як кожен може відстежувати проєкти через DREAM, Big Recovery Portal чи Prozorro. Але відкриті дані — лише частина картини.
У різних регіонах, зокрема на Півдні та в центрі України, зараз триває відбудова як після російської агресії, так і реалізація сотень проєктів розвитку громад. Природним бажанням жителя громади, наприклад, є те, що він хоче дізнатися, чи потрапить школа до переліку відбудови, коли нарешті розпочнеться запланований ремонт амбулаторії, або ж чому повільно відновлюють та не враховують коментарі людей?
Повномасштабна війна змусила Україну кардинально змінити підходи до управління фінансами, і реформа публічних інвестицій мала стати драйвером швидкого відновлення громад. Гроші на інвестпроєкти є — як державні, так і від міжнародних донорів. Проте реальність на місцях виявляється значно складнішою: будівництво та реконструкція об’єктів соціальної інфраструктури на Черкащині просуваються вкрай повільно.
Літо 2026 року стало для українських громад періодом інтенсивного перезавантаження. Поки Уряд на рівні Стратегічної інвестиційної ради затверджує пріоритети та розподіл коштів на 2027–2029 роки у 18 ключових секторах, на місцях триває гаряча пора оновлення перспективних планів та стратегій. Проте результати моніторингу, проведеного ГО «Проти Корупції» у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Європейського Союзу, демонструють неоднозначну картину: більшість громад Черкащини лише зараз починають робити перші реальні кроки у залученні публічних інвестицій, тривалий час перебуваючи у полоні формалізму.
