Публікацію підготовлено в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади», який реалізує ГО «Проти Корупції» за підтримки ІСАР Єднання та Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (Norad). Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Проти Корупції» і не обов’язково відображає позицію ІСАР Єднання.
- Деталі
Більшість жителів Березнегуватської громади готові користуватися цифровими сервісами для звернень до місцевої влади. Однак проблема полягає не у відсутності інтернету чи цифрових навичок. Люди часто просто не знають, куди звертатися, не розуміють, чи буде їхнє звернення офіційно зареєстроване, а після його подання нерідко так і не отримують відповіді.
Саме такі висновки отримала ГО «Проти Корупції» під час дослідження, проведеного в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади». Результати дослідження стали основою для створення цифрового сервісу «Точка підтримки», який вже працює у громаді.
Як досліджували проблему
Щоб зрозуміти, чому мешканці рідко користуються офіційними електронними каналами комунікації, команда проєкту проаналізувала офіційний сайт Березнегуватської селищної ради та її сторінку у Facebook, провела 20 глибинних телефонних інтерв'ю з жителями різних населених пунктів громади, консультації зі старостами та працівниками органу місцевого самоврядування, а також пілотне опитування 70 мешканців.
Метою було не просто зібрати думки людей, а зрозуміти, яким має бути сервіс, щоб ним справді користувалися.
Люди готові до цифрових сервісів
Одним із найважливіших результатів дослідження стало те, що цифрова комунікація не викликає у мешканців спротиву.
74,3% опитаних зазначили, що готові користуватися сервісом для подання звернень, якщо він буде простим, зрозумілим і дозволятиме відстежувати статус своєї заявки. Серед молоді віком 18–34 роки цей показник становить 94%.
Це означає, що головною перешкодою є не технології, а спосіб організації комунікації.
Три причини, чому електронні звернення не працюють
1. Люди не знають, куди звертатися
Попри те, що на сайті громади є розділ «Звернення громадян», для пересічного мешканця незрозуміло, який саме спосіб є офіційним, чи можна подати звернення онлайн та що відбувається після його відправлення.
Приблизно третина респондентів назвали саме відсутність зрозумілої інформації головною причиною, чому вони ніколи не користувалися електронними зверненнями.
2. Найбільша проблема — відсутність зворотного зв'язку
Майже кожен другий учасник дослідження стикався із ситуацією, коли після звернення наставала повна тиша.
52,9% респондентів розповіли, що після подання заяви або повідомлення не отримували жодної інформації про її розгляд. При цьому люди не очікують миттєвого вирішення проблеми. Вони хочуть знати, що звернення зареєстроване, хто його розглядає і коли можна очікувати відповідь.
Саме тому одним із ключових рішень під час створення «Точки підтримки» стало автоматичне інформування заявника про статус звернення.
3. Староста залишається головною людиною, до якої звертаються мешканці
Дослідження показало, що для більшості жителів саме староста є першим, до кого звертаються у разі виникнення проблем.
Понад половина опитаних назвали старосту основним джерелом інформації про діяльність громади, а рівень довіри до нього значно вищий, ніж до селищної ради. Саме тому під час створення сервісу було вирішено не замінювати існуючу систему комунікації, а інтегрувати старост у роботу «Точки підтримки», щоб усі звернення — незалежно від способу подання — потрапляли до єдиної системи обліку.
Якою стала «Точка підтримки»
Результати дослідження безпосередньо вплинули на функціонал сервісу.
«Точка підтримки» створена як єдина система прийому звернень мешканців. Звернутися можна через онлайн-форму, месенджери, телефоном, через старосту або особисто. Незалежно від обраного способу всі звернення реєструються в єдиній системі, а мешканець отримує підтвердження про їх прийняття та інформацію про подальший розгляд.
Такий підхід дозволяє зробити процес взаємодії з місцевою владою більш прозорим, а також забезпечити єдиний облік усіх звернень незалежно від того, як саме вони були подані.
Чому це дослідження важливе
Насправді дослідження показало значно більше, ніж просто ставлення людей до цифрових сервісів.
Воно підтвердило, що жителі громади готові користуватися сучасними інструментами взаємодії з владою. Водночас вони очікують простих правил, зрозумілої комунікації та відкритості з боку органу місцевого самоврядування.
Саме тому «Точка підтримки» — це не лише новий цифровий сервіс. Це спроба зробити комунікацію між громадою та місцевою владою швидшою, зрозумілішою та більш прозорою.
Чому мешканці не звертаються до влади онлайн? Дослідження, яке стало основою для створення «Точки підтримки»
Більшість жителів Березнегуватської громади готові користуватися цифровими сервісами для звернень до місцевої влади. Однак проблема полягає не у відсутності інтернету чи цифрових навичок. Люди часто просто не знають, куди звертатися, не розуміють, чи буде їхнє звернення офіційно зареєстроване, а після його подання нерідко так і не отримують відповіді.
Саме такі висновки отримала ГО «Проти Корупції» під час дослідження, проведеного в межах проєкту «Точка підтримки: Громадський офіс допомоги мешканцям Березнегуватської громади». Результати дослідження стали основою для створення цифрового сервісу «Точка підтримки», який вже працює у громаді.
Як досліджували проблему
Щоб зрозуміти, чому мешканці рідко користуються офіційними електронними каналами комунікації, команда проєкту проаналізувала офіційний сайт Березнегуватської селищної ради та її сторінку у Facebook, провела 20 глибинних телефонних інтерв'ю з жителями різних населених пунктів громади, консультації зі старостами та працівниками органу місцевого самоврядування, а також пілотне опитування 70 мешканців.
Метою було не просто зібрати думки людей, а зрозуміти, яким має бути сервіс, щоб ним справді користувалися.
Люди готові до цифрових сервісів
Одним із найважливіших результатів дослідження стало те, що цифрова комунікація не викликає у мешканців спротиву.
74,3% опитаних зазначили, що готові користуватися сервісом для подання звернень, якщо він буде простим, зрозумілим і дозволятиме відстежувати статус своєї заявки. Серед молоді віком 18–34 роки цей показник становить 94%.
Це означає, що головною перешкодою є не технології, а спосіб організації комунікації.
Три причини, чому електронні звернення не працюють
1. Люди не знають, куди звертатися
Попри те, що на сайті громади є розділ «Звернення громадян», для пересічного мешканця незрозуміло, який саме спосіб є офіційним, чи можна подати звернення онлайн та що відбувається після його відправлення.
Приблизно третина респондентів назвали саме відсутність зрозумілої інформації головною причиною, чому вони ніколи не користувалися електронними зверненнями.
2. Найбільша проблема — відсутність зворотного зв'язку
Майже кожен другий учасник дослідження стикався із ситуацією, коли після звернення наставала повна тиша.
52,9% респондентів розповіли, що після подання заяви або повідомлення не отримували жодної інформації про її розгляд. При цьому люди не очікують миттєвого вирішення проблеми. Вони хочуть знати, що звернення зареєстроване, хто його розглядає і коли можна очікувати відповідь.
Саме тому одним із ключових рішень під час створення «Точки підтримки» стало автоматичне інформування заявника про статус звернення.
3. Староста залишається головною людиною, до якої звертаються мешканці
Дослідження показало, що для більшості жителів саме староста є першим, до кого звертаються у разі виникнення проблем.
Понад половина опитаних назвали старосту основним джерелом інформації про діяльність громади, а рівень довіри до нього значно вищий, ніж до селищної ради. Саме тому під час створення сервісу було вирішено не замінювати існуючу систему комунікації, а інтегрувати старост у роботу «Точки підтримки», щоб усі звернення — незалежно від способу подання — потрапляли до єдиної системи обліку.
Якою стала «Точка підтримки»
Результати дослідження безпосередньо вплинули на функціонал сервісу.
«Точка підтримки» створена як єдина система прийому звернень мешканців. Звернутися можна через онлайн-форму, месенджери, телефоном, через старосту або особисто. Незалежно від обраного способу всі звернення реєструються в єдиній системі, а мешканець отримує підтвердження про їх прийняття та інформацію про подальший розгляд.
Такий підхід дозволяє зробити процес взаємодії з місцевою владою більш прозорим, а також забезпечити єдиний облік усіх звернень незалежно від того, як саме вони були подані.
Чому це дослідження важливе
Насправді дослідження показало значно більше, ніж просто ставлення людей до цифрових сервісів.
Воно підтвердило, що жителі громади готові користуватися сучасними інструментами взаємодії з владою. Водночас вони очікують простих правил, зрозумілої комунікації та відкритості з боку органу місцевого самоврядування.
Саме тому «Точка підтримки» — це не лише новий цифровий сервіс. Це спроба зробити комунікацію між громадою та місцевою владою швидшою, зрозумілішою та більш прозорою.
- Деталі
Як система управління публічними інвестиціями змінила правила гри для громад — і що заважає перетворити правильну логіку на реальний результат
Держава запустила одну з найамбітніших реформ в історії децентралізації. Управління публічними інвестиціями — УПІ — мало б покласти край ситуативному розподілу коштів і змусити громади думати стратегічно. Більшість формально підкорилась. Але між виконаною формою і реальним розумінням — прірва, яка щороку коштує громадам мільярди втрачених можливостей.
Що змінила реформа і чому це важливо
До реформи місцева влада розподіляла кошти на розвиток із простотою, що межує з безвідповідальністю: проєкт потрапляв до бюджету, якщо мав потрібних лобістів або просто перебував у полі зору чиновника. Система з понад вісімнадцятьма паралельними механізмами фінансування породжувала ідеальне середовище для зловживань — без єдиної бази даних, без стратегічних пріоритетів, без будь-якої логіки черговості.
Реформа УПІ змінила саму архітектуру прийняття рішень. Відтепер громади мають складати Середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на три роки, вносити проєкти до Єдиного проєктного портфеля та відображати їх реалізацію в цифровій екосистемі DREAM — відкритому реєстрі, доступному для міжнародних донорів і громадян. Головне нововведення — жорстка логіка послідовності: кожен проєкт має відповідати технічним передумовам і вписуватись у трирічний ланцюжок кроків, де наступний етап фінансується лише після завершення попереднього.
Реформа УПІ є одним із ключових «маячків» програми Ukraine Facility на 50 мільярдів євро та індикатором виконання зобов'язань перед МВФ. Від того, чи зможуть громади реально — а не формально — впровадити нову логіку планування, залежить обсяг коштів, які Україна здатна залучити на відновлення в найближчі роки.
Субвенція НУШ як дзеркало реформи: коли логіка важливіша за гроші
Щоб зрозуміти, як реформа УПІ працює на практиці, найкраще розглянути конкретний механізм — субвенцію «Нова українська школа». У 2026 році на неї передбачено 3 мільярди гривень. Це великі гроші для будь-якої громади. Але отримати їх — завдання не просте, і саме тут логіка реформи УПІ проявляється з усією чіткістю.
Субвенція має три напрями: гімназії (заклади, які у 2027/2028 навчальному році не забезпечуватимуть профільну освіту), пілотні академічні ліцеї та осередки викладання предмета «Захист України». Для кожного напряму — окремі умови, окрема черговість, окремі вимоги до документів.
Але є одна умова, спільна для всіх напрямів і принципова для розуміння логіки УПІ: кошти субвенції можуть витрачатись виключно на реалізацію публічних інвестиційних проєктів, включених до Єдиного проєктного портфеля. Не просто «подали заявку» — а саме включених до системи, пройшли перевірку, відповідають критеріям.
Далі — ще конкретніше. Для пілотних ліцеїв субвенція першочергово спрямовується на обладнання лабораторій природничої освітньої галузі: математика, природничі науки, інформатика, STEM, робототехніка. Але є умова, яку легко пропустити при поверхневому читанні: засновник закладу зобов'язаний забезпечити проведення поточного або капітального ремонту навчальних кабінетів за рахунок коштів місцевого бюджету — понад обсяг співфінансування — до кінця року.
|
Іншими словами: держава дає кошти на обладнання. Але приміщення, куди це обладнання піде, має бути відремонтовано коштами громади — і це є обов'язковою умовою, а не побажанням. |
Саме ця логіка «спочатку ремонт — потім обладнання» є серцевиною реформи УПІ в освітньому секторі. І саме тут більшість громад робить помилку: вони бачать гроші на обладнання, подають заявку, отримують відмову — і не розуміють чому. Відповідь проста: їхні приміщення не готові, і вони не передбачили ремонт у бюджеті громади на поточний рік.
Черговість також жорстко регламентована для гімназій: пріоритетне право на обладнання мають заклади, де визначені кабінети вже укомплектовані більш ніж на 60 відсотків. Лише після досягнення 80-відсоткового укомплектування можна переходити до інших кабінетів у довільному порядку. Це не бюрократія заради бюрократії — це примус планувати послідовно, а не хаотично.
Показово, що МОН у 2026 році ініціювало тимчасовий виняток: розподіл субвенцій може здійснюватись без повноцінного застосування системи DREAM з огляду на ризики впровадження. Це свідчить про реалістичне визнання того, що система ще не готова до повноцінної інтеграції — але не скасовує базову логіку черговості й умов.
П'ять мільйонів, які пройшли повз: урок із Березнегуватської громади
Березнегуватська громада — найбільша в Миколаївській області. У 2022 році вона пережила дев'ять місяців обстрілів і часткову окупацію: 35 відсотків житлового фонду пошкоджено, 43 відсотки соціальної інфраструктури зруйновано. На цьому фоні громада надає зруйнованому ліцею статус академічного — і разом із цим втратила перспективу залучити 5 мільйонів гривень на обладнання STEM-лабораторій.
Логіка здавалась бездоганною: є статус, є програма фінансування, є потреба. Але є й умова, яку громада пропустила при плануванні: держава фінансує обладнання лише для приміщень, що вже відповідають сучасним будівельним стандартам — з правильною вентиляцією, відповідним електропостачанням, необхідними інженерними мережами.
Приміщення ліцею, пошкоджене під час обстрілів, жодному з цих критеріїв не відповідало. Тобто, громада помилково вирішила, що заклад підходить для отримання субвенції за другим напрямом (КМУ № 1058), призначеним для пілотних академічних ліцеїв. Однак можна було обрати третій, бо це рішення дозволило би отримати фінансування для двох інших місцевих закладів і навіть при наявності залишку коштів було б можливе розширення на інші освітні простори.
Наслідком певних рішень стало те, що п'ять мільйонів буквально пройшли повз. Не через корупцію. Не через некомпетентність виконавців. Через відсутність розуміння логіки реформи на етапі планування. Напрошується логічний умовивід, що саме інвестиційна рада має бути фаховою та компетентною, а також розуміти як працює СПППІ держави.
Але ця ж громада зробила правильний висновок: помилку треба ловити на папері, до того як вона стає втраченими мільйонами. Власне цей кейс міг би і не існувати — обґрунуємо чому.
У липні 2025 року стартував проєкт «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та МБО «Фонд Східна Європа». ГО «Проти Корупції» взяла на себе фасилітацію процесу розроблення Програми Комплексного відновлення (ПКВ) Березнегуватської громади (її частини).
Процес розробки ПКВ збігся з активною фазою старту реформи УПІ, отож за фасилітації ГО «Проти Корупції» було створено місцеву Комісію з публічних інвестицій — 27 звичайних людей, які розглядали пропозиції і ставили прості, але критично важливі запитання: «Чи відповідає це Стратегічному розвитку?», «Чи є капітальні видатки у бюджеті цього року?», «Яка черговість?». Окремо — Інвестиційна рада з семи технічних фахівців для перевірки відповідності державним вимогам.
|
Саме місцева Комісія громадян зловила помилку з ліцеєм на стадії формування СПППІ, але не до того, як кошти були втрачені. Проте, такий орган дійсно працює — це і є реформа УПІ в дії: не папір, а живий механізм перевірки реальності. |
У практиці ГО «Проти Корупції» були випадки, коли громади (а таких 80%) не розуміли різницю таких органів, які мали нівелювати нерозуміння того, коли треба тут долучати мешканців, а коли саме фахівців. Тут же, в Березнегуватській громаді, громадськість справді долучалася на конкретно визначених етапах, і, як бачимо, побачила помилку. Але по факту втрата субвенції виникла в деякій мірі через рішення окремого відділу надати статус ліцею.
|
Це виглядає як механізм велосипеда: випав гвинтик (відділ) і він (рада) не виконав свою функцію. |
Такий кейс, на жаль, не єдиний, але показовий. Якщо комісія з публічних інвестицій (де є громадськість), інвестиційна рада та ОМС синхронізуються в роботі, а також з стратегічними планами держави, подібних проблем не буде.
Що показує власне дослідження впровадження реформи: стан на осінь 2025 — і що змінилось
ГО «Проти Корупції» провела власне дослідження впровадження реформи УПІ та ролі громадянського суспільства, охопивши 505 респондентів у громадах різного типу, зокрема у вразливих середовищах — прифронтових, деокупованих і постраждалих від воєнних дій. Результати зафіксували стан на вересень 2025 року. Сьогодні, у квітні 2026-го, ця картина залишається базовою точкою відліку, яку варто читати з розумінням: за пів року деякі тенденції посилилися, деякі — змінились.
Індекс обізнаності про реформу УПІ серед усіх респондентів склав 0,27 — тобто менш ніж третина від можливого повного розуміння. При цьому посадовці органів місцевого самоврядування показали вищий індекс (0,29), тоді як мешканці громад — суттєво нижчий (0,15). Це системний розрив: ті, хто реалізує реформу, знають про неї більше; ті, на кого вона спрямована, — майже не знають.
Інституційна спроможність громад отримала середній інтегральний показник 2,9 із 5. Базові елементи присутні, але функціонують нерівномірно. Показово: 40 відсотків громад не мають жодного органу, відповідального за УПІ. В більшості інших управлінські функції виконуються «за сумісництвом», без належного регламентування.
Разом із тим дослідження зафіксувало важливе: 62 відсотки респондентів заявили про готовність долучатись до процесів реалізації публічних інвестицій. Це значний потенціал — але він залишається неактивованим. Головні бар'єри: 42 відсотки не знають, як і де долучитись; 21 відсоток не вірить, що участь дає результат. Люди хочуть — але система не дає їм зрозумілого входу.
Що змінилось до квітня 2026-го? Формальне охоплення реформою зросло. Більше громад пройшло навчання, більше документів затверджено. Але структурний розрив між виконанням форми і розумінням змісту нікуди не зник. Навпаки: зі зростанням вимог — зокрема через інтеграцію з Ukraine Facility — тиск на громади збільшився, а методична підтримка на місцях за ним не встигає.
Де реформа дає збій: три системні проблеми
Форма замість змісту. Більшість громад виконала процедурні вимоги — затвердила плани, внесла проєкти до реєстрів. Але це не означає, що вони розуміють логіку черговості або технічні умови для отримання державного фінансування. Приклад із НУШ-субвенцією повторюється у десятках варіацій щороку: громада подає заявку, отримує відмову, шукає причину — і лише тоді розуміє, що пропустила обов'язкову передумову.
Нерівність доступу. Жорсткі вимоги до документації, техніко-економічних обґрунтувань і цифрових платформ створюють штучний бар'єр для малих громад. Великі міста мають аналітичні відділи і досвід роботи з міжнародними грантами. Сільська громада з двома фахівцями у плановому відділі отримала ті самі вимоги — без відповідної підтримки. Парадокс: ті, хто найбільше потребує відновлення, мають найвищі бар'єри для отримання фінансування.
Залучення без інфраструктури. Дослідження зафіксувало: більшість ОМС вважає «консультації з депутатами» достатньою формою громадської участі. Але депутати — це політичні суб'єкти, і їхня згода не замінює прямий діалог з мешканцями, бізнесом, ветеранськими організаціями, батьківськими спільнотами. Без реальної участі громадян — план не має соціальної легітимності, а це саме те, на що дивляться європейські аудитори при оцінці заявок на структурні фонди ЄС.
Що потрібно змінити: чотири конкретні пріоритети
-
Зробити громадську участь вигідною, а не обтяжливою. Задокументований консенсус — протоколи повноцінних слухань, результати опитувань, висновки стейкхолдерів — має приносити проєкту конкретні переваги при ранжуванні в Єдиному проєктному портфелі. Це перетворить участь з «галочки для звіту» на реальний управлінський інструмент.
-
Забезпечити реальне застосування вже існуючої диференціації процедур. Нормативна база УПІ вже передбачає два рівні підготовки документації: спрощене інвестиційне ТЕО для проєктів до 50 мільйонів гривень і повноцінне ТЕО для більших проєктів. Ремонт дороги, облаштування укриття, базовий соціальний об'єкт — за умови вкладання в цей поріг — вже сьогодні мають йти спрощеним шляхом. Проблема не в законі: більшість громад просто не знає про цю різницю і готує зайву документацію. Завдання — не вигадувати нову процедуру, а донести до громад те, що вже існує, і забезпечити методичну підтримку навіть для спрощеної форми ТЕО, яка для малих громад без профільних кадрів залишається складним завданням.
-
Перетворити DREAM з інструменту нагляду на інструмент навчання. Система має показувати громадам не лише що вони зробили неправильно, а чому — і як виправити. Модуль зворотного зв'язку з конкретними прикладами типових помилок і рекомендацій дав би більше, ніж десятки вебінарів.
-
Переосмислити роль Агенцій регіонального розвитку як сервісних центрів. Кожна громада не може мати власного CBA-експерта. АРР мають надавати методичну підтримку при підготовці документації — особливо для малих і прифронтових громад. Горизонтальні мережі обміну досвідом між громадами, які вже пройшли через помилки і виправили їх, коштують дешевше і працюють ефективніше.
Висновок
Реформа УПІ — це правильна ідея, яка поки що реалізується нерівномірно. Вона ламає логіку «закритих кабінетів», змушує думати про послідовність і вводить прозорість, якої раніше не було. Субвенція НУШ — один із найнаочніших прикладів: гроші є, правила зрозумілі, але отримати фінансування можуть лише ті, хто розуміє логіку вимог, а не просто їх текст.
Власне дослідження ГО «Проти Корупції», проведене у 2025 році на вибірці з 505 респондентів, зафіксувало базову картину: обізнаність фрагментарна, інституційна спроможність помірна, потенціал участі громадян — значний, але не активований. За пів року формальне охоплення реформою зросло. Але структурний розрив між виконаною процедурою і реальним розумінням залишається головним ризиком.
Досвід Березнегуватської громади показує: коли реформу розуміють правильно і залучають громадян не як декорацію, а як реальних партнерів перевірки — помилки можуть виловлюватися на папері, до того як вони стають втраченими мільйонами. Це і є суть реформи. Не цифрова екосистема, не методичні рекомендації — а культура послідовного, стратегічного, соціально легітимного планування.
Гроші на відновлення є. Питання — чи зможуть громади їх отримати. Або знову дивитимуться, як вони проходять повз.
|
Матеріал підготовлено на основі: КМУ № 1058 від 26 серпня 2025 року, аналітичного звіту ГО «Проти Корупції» «Реформа управління публічними інвестиціями та роль громадянського суспільства» (2025, вибірка 505 респондентів); матеріалів вебінару Офісу впровадження НУШ щодо реалізації субвенції у 2026 році (Анна Моренко); досвіду проєкту «Сила відновлення» у Березнегуватській громаді (ГО «Проти Корупції», 2025–2026); відкритих даних системи DREAM та нормативної бази реформи УПІ. |
© Автор: Юрій Путря, експерт з управління публічними інвестиціями
Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції
- Деталі
62% українців готові брати участь у публічних інвестиціях — але система їх не чує. Дослідження ГО «Проти Корупції» показало: проблема не в пасивності мешканців, а у відсутності чітко визначеної та обов’язкової для застосування процедури залучення у підзаконних актах у сфері публічних інвестицій. Ця стаття пояснює — чому так склалося, що каже закон, і як Березнегуватська громада знайшла вихід.
ГО «Проти Корупції» | 505 респондентів | Закон №3703-IX | БКУ ст.75-2 | КМУ №527
У 2025 році Україна будує нову архітектуру публічних інвестицій: 1 037 місцевих інвестиційних рад, 840 середньострокових планів у системі DREAM, 224 мільярди гривень у Єдиному проєктному портфелі. Але за цими цифрами — розрив, який не видно у звітах: мешканці громад системно виключені з процесу, де вирішується, на що підуть їхні кошти.
|
62% готові брати участь у публічних інвестиціях |
0,15 індекс обізнаності мешканців про реформу УПІ (з 1,0) |
42% не знають, як і де долучитись |
40% громад без жодного органу відповідального за УПІ |
Джерело: ГО «Проти Корупції», аналітичний звіт «Реформа УПІ та роль громадянського суспільства», Київ 2025. N=505, похибка ±4,4%.
Чому ОМС не залучають мешканців: чотири реальні причини
Відповідь неочевидна. Посадовці не ухиляються від участі громадян навмисно. Система просто не зобов'язує їх це робити — і не дає інструментів, як саме.
|
ПРИЧИНА 1 Нормативний вакуум Жоден підзаконний акт УПІ — ні КМУ №294, ні №527, ні Наказ Мінфін №202 — не містить прямого процедурного механізму залучення мешканців, попри наявність загального обов’язку органів місцевого самоврядування забезпечувати участь громадян відповідно до законодавства. Участь юридично можлива, але не обов'язкова. |
ПРИЧИНА 2 Архітектурний перекіс Реформа розгортається у логіці макроекономічного планування: ключову роль відіграють міністерства, а не громади. Мешканці — на два кроки від системи: навіть самі громади перебувають на її периферії. |
|
ПРИЧИНА 3 Дефіцит кадрів і часу 70% громад вказують на кадровий голод. В умовах воєнного стану і перевантаженості апарату залучення мешканців асоціюється з ризиком затягування термінів, а не з підвищенням якості рішень. |
ПРИЧИНА 4 Управлінська звичка Більшість рішень ухвалюються «у кабінетах» без попереднього анонсу. Комунікація залишається односторонньою: 21% мешканців не вірять, що їхня участь дасть результат — і мають для цього підстави. |
|
«Ситуація нагадує залізничний вокзал, де потяги (проєкти) оголошуються, але квитки (інструкції, як долучитися) не продаються. Навіть якщо бажання подорожувати є — без чітких інструкцій подорож не відбудеться.» — Юрій Путря, провідний експерт-аналітик ГО «Проти Корупції» |
Що каже закон: повний юридичний ланцюг
Парадокс: закон вже давно зобов'язав ОМС залучати мешканців. З 8 січня 2025 року Закон №3703-IX «Про народовладдя в громадах» закріпив конкретні механізми. Але підзаконні акти УПІ ці механізми ігнорують.
|
Конституція ст.5, 140 |
Носій влади — народ. Місцеве самоврядування — право громади вирішувати питання місцевого значення. Публічні інвестиції є саме таким питанням. |
|
ЗМС ст.6-1 (Закон №3703-IX) |
9 форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення — включаючи участь у плануванні бюджету та консультативно-дорадчі органи. |
|
ЗМС ст.13-1 (Закон №3703-IX) |
Право жителів брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету. ОМС зобов’язані створювати умови для реалізації цього права та сприяти участі мешканців, визначаючи конкретні механізми на місцевому рівні. |
|
ЗМС ст.13-2 |
Публічні консультації з питань, що стосуються інтересів жителів. СПІ громади і ЄПП є саме такими питаннями — рішення повинні прийматися з урахуванням результатів консультацій, які підлягають розгляду органами місцевого самоврядування. |
|
ЗМС ст.13-3 |
Консультативно-дорадчий орган при ОМС — пряма юридична підстава для Громадської ради з питань публічних інвестицій. ОМС вправі включити до неї жителів, ГО, бізнес. |
|
БКУ ст.75-2 (2025) |
Публічні інвестиції входять до бюджету → ст.13-1 ЗМС поширюється на формування ЄПП громади. Мешканці мають право на участь у цьому процесі за законом. |
|
! РОЗРИВ |
КМУ №527, №294, Наказ Мінфін №202 — жоден не містить прямого зобов'язання залучати мешканців. Право закріплене на рівні закону, однак підзаконні акти у сфері публічних інвестицій не містять деталізованої процедури його реалізації. Це і є системна прогалина. |
|
РІШЕННЯ |
Статут + Положення (ст.13-3) — ОМС може прийняти локальні акти, які визначають обов’язковість проведення процедур участі на рівні громади. |
6 інструментів участі, які вже є у законі
|
Інструмент |
Як застосувати в УПІ |
Правова основа |
|
Громадські слухання ст.13 ЗМС |
Обговорення переліку проєктів ЄПП перед затвердженням. Посадові особи зобов’язані розглянути подані пропозиції та надати відповідь у встановленому порядку. |
Закон №280/97-ВР, ст.13 (ред. Закон №3703-IX) |
|
Участь у плануванні бюджету ст.13-1 ЗМС |
Мешканці вносять пропозиції щодо напрямів інвестицій письмово або онлайн. Рада зобов'язана їх розглянути. |
Закон №3703-IX від 09.05.2024, введена ст.13-1 |
|
Публічні консультації ст.13-2 ЗМС |
Збір зауважень до проєкту СПІ. Строки і форми — у Статуті громади. Результати підлягають обов’язковому розгляду при прийнятті рішень. |
Закон №3703-IX, введена ст.13-2; ст.19 Статут |
|
Дорадчий орган при ОМС ст.13-3 ЗМС |
Місцева комісія з формування та моніторингу УПІ — консультативно-дорадчий орган, який може виконувати функцію комунікації між мешканцями та виконавчими органами. Приклад: Березнегуватська громада. |
Закон №3703-IX, введена ст.13-3; рішення виконкому |
|
Місцева ініціатива ст.9 ЗМС |
Мешканці подають конкретний проєкт на розгляд ради для включення до ЄПП громади. |
Закон №280/97-ВР, ст.9; БКУ ст.75-2 |
|
Загальні збори жителів ст.8 ЗМС |
Збір потреб на рівні вулиці або мікрорайону. Результати — у відділ економіки для формування ПІП. |
Закон №280/97-ВР, ст.8 (ред. Закон №3703-IX) |
Приклад, який працює: Березнегуватська громада
|
Показовий кейс Березнегуватська громада, Миколаївська область За підтримки та менторингу ГО «Проти Корупції» у Березнегуватській громаді створено «Місцеву комісію з формування та моніторингу інвестиційних проєктів громади» — консультативно-дорадчий орган при виконкомі. Це перша в Миколаївській області структура, яка системно поєднує мешканців, підприємців і громадські організації з процесом підготовки публічних інвестиційних проєктів — ще до того, як вони потрапляють на розгляд ради. Довідково: Орган створено у межах проєкту «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади» за підтримки МФ «Відродження» та МБО «Фонд Східна Європа». Правова основа: ст.13-3 Закону про МСВ (Закон №3703-IX) + рішення виконавчого комітету. Без внесення змін до законодавства, в межах чинних повноважень органу місцевого самоврядування— лише управлінське рішення і воля керівництва громади. Ключовий урок: інфраструктура участі потребує не грошей, а процедури. І ГО як зовнішній партнер може стати каталізатором, якого не вистачало. |
Від вашої ідеї до проєкту в DREAM: як це має працювати
|
1 |
Збір потреб мешканців Опитування, збори по районах, онлайн-форма на сайті ради, скриньки ідей у ЦНАП. Хто може ініціювати: будь-який житель, ГО, ОСББ, підприємець, школа. вересень |
|
2 |
Місцева комісія з формування та моніторингу УПІ аналізує і агрегує Консультативно-дорадчий орган (ст.13-3 ЗМС) систематизує ідеї по секторах: освіта, дороги, комуналка, соцзахист. Це і є роль Комісії у Березнегуватській громаді. жовтень |
|
3 |
Структурні підрозділи перевіряють реалістичність Відділ економіки, фінансовий відділ оцінюють відповідність стратегії громади, наявність джерел фінансування, технічну здійсненність. жовтень |
|
4 |
Публічне обговорення відібраних проєктів Перелік публікується на сайті. Проводяться громадські слухання або онлайн-консультації (ст.13-2 ЗМС). Мешканці можуть ще раз змінити пріоритети. жовтень–листопад |
|
5 |
Затвердження СПІ та ЄПП Виконком → Місцева інвестиційна рада → Місцева комісія з розподілу інвестицій (обов'язкова за БКУ ст.75-2) → Рада. Проєкти офіційно стають частиною плану. листопад |
|
6 |
Внесення в DREAM і моніторинг Проєкт публікується на dream.gov.ua. Мешканці відстежують хід реалізації. Місцева комісія з формування та моніторингу УПІ здійснює моніторинг і подає щорічний звіт. грудень і далі |
5 кроків, які ОМС може зробити вже зараз
|
1 |
Прийняти або оновити Статут громади до 01.01.2027 з чіткими процедурами участі у публічних інвестиціях. Вимога Закону №3703-IX — зобов'язання для всіх 1 470 громад. Норма: ст.19 ЗМС (ред. Закон №3703-IX). |
|
2 |
Утворити консультативно-дорадчий орган з питань УПІ рішенням виконкому — за аналогом Березнегуватської громади. Включити мешканців, ГО, ОСББ, бізнес. Жодних змін до законодавства не потрібно. Норма: ст.13-3 ЗМС. |
|
3 |
Затвердити Регламент публічних консультацій щодо СПІ та ЄПП — з конкретними строками, форматами і порядком обліку пропозицій мешканців. Рішення ради або виконкому. Норма: ст.13-2 ЗМС; постанова КМУ №527 — у частині загального порядку підготовки проєктів. |
|
4 |
Оновити Положення про Місцеву комісію з розподілу інвестицій (орган, що використовується в практиці громад для реалізації бюджетного процесу у сфері публічних інвестицій відповідно до БКУ ст.75-2) — включити пункт про залучення представників експертних ГО та незалежних експертів. Норма: Наказ Мінфін №202 від 15.04.2025, п.5. |
|
5 |
Оприлюднити проєкти ЄПП на сайті громади зрозумілою мовою — не технічними документами, а картками: що будуємо, навіщо, за скільки, хто відповідальний. Встановити форму зворотного зв'язку. Норма: ст.13-1, 13-4 ЗМС; принцип прозорості БКУ. |
Що потрібно від держави
Попри наявну нормативну базу, без змін на державному рівні участь мешканців залишатиметься доброю волею окремих голів, а не стандартом системи. Три системні кроки:
- Включити до Порядку підготовки ПІП (КМУ №527) обов'язковий блок «консультації з бенефіціарами» при підготовці нових проєктів.
- Розробити методичні рекомендації щодо залучення мешканців до формування СПІ та ЄПП (відповідальний — Мінекономіки).
- Запровадити у системі DREAM публічний режим перегляду проєктів для мешканців без авторизації — наразі доступ обмежений.
Висновок
|
62% мешканців готові брати участь у публічних інвестиціях. Це не проблема мотивації — це проблема інфраструктури. Березнегуватська громада довела: для старту достатньо рішення виконкому і партнера з громадянського суспільства. Закон дає право. Статут закріплює процедуру. Місцева комісія з формування та моніторингу УПІ забезпечує точку входу, як консультативно-дорадчий орган, утворений відповідно до ст.13-3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Решта — управлінська воля і готовність чути мешканців не як аудиторію, а як співавторів рішень. Участь не повинна бути винятком. Вона має стати стандартом системи управління публічними інвестиціями. Реалізація такого підходу можлива шляхом прийняття локальних нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування, які визначають порядок залучення громадян до підготовки, обговорення та моніторингу публічних інвестиційних проєктів. |
Джерела та нормативна база
ГО «Проти Корупції», аналітичний звіт «Реформа управління публічними інвестиціями та роль громадянського суспільства», Київ 2025 (N=505, ±4,4%). Закон України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (ред. Закон №3703-IX від 09.05.2024). Закон №3703-IX від 09.05.2024 (набрав чинності 08.01.2025). Бюджетний кодекс України, ст.75-2 (внесена Законом №12245 від 16.01.2025). Постанови КМУ №527, №294, №232 від 28.02.2025. Наказ Мінфін №202 від 15.04.2025. Наказ Мінфін №480 від 22.09.2025. Конституція України, ст.5, 140.
Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції
— АНАЛІТИКА · УПІ · МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ · 2025–2026
© Автор: Юрій Путря, експерт з управління публічними інвестиціями
- Деталі
Сьогодні Березнегуватська та Широківська громади Миколаївської області демонструють унікальний приклад проактивності, не чекаючи на зовнішню допомогу, а власноруч розробляючи детальний план економічного відродження. За підтримки ГО «Проти Корупції» та залученого експерта Володимира Євсєєва, директора Регіонального фонду підтримки підприємництва, громади продовжують готувати комплексні рішення, а саме портфелі інвестиційних проєктів.
Нова архітектура відновлення: як прифронтові громади Миколаївщини продовжують планувати майбутнє
Відхід від «сировинного парадоксу» до створення інтелектуальних та промислових екосистем
Фундаментальною зміною у стратегії громад є подолання так званого «сировинного парадоксу». Роками місцеві економіки лише вирощували зерно та продавали його як дешеву сировину, залишаючи всю додану вартість іншим регіонам. Нова концепція базується на створенні повного циклу виробництва безпосередньо на місцях.
Ця стратегія реалізується через систему «Маяків» — масштабних стратегічних проєктів для економічного прориву, та «Магнітів» — проєктів, що створюють стабільну інфраструктуру та середовище, де людям хочеться залишатися. Разом вони утворюють цілісну екосистему з 18 взаємопов’язаних інвестиційних ініціатив, де кожна копійка доданої вартості працює на громаду.
Березнегуватська громада обрала шлях цифрової трансформації та високих технологій в агросекторі. Центральною ланкою тут виступає IT-Хаб «Цифровий Центр Управління», який стає інтелектуальним ядром для моніторингу всіх регіональних ініціатив та навчальним майданчиком для майбутніх фахівців із ГІС-технологій. Цей цифровий драйвер органічно доповнюється потужним логістичним вузлом — мультимодальним хабом, що поєднує залізничні та автомобільні шляхи.
Сільське господарство громади трансформується у високотехнологічну індустрію: від глибокої переробки в кластері «Південь» до вирощування креветок на інноваційній аквафермі «Висунь». Громада також робить ставку на нішеві культури та промислові коноплі, інтегруючи науковий підхід до регенерації ґрунтів та підготовку фермерів до кліматичних змін. Стабільність цієї системи забезпечують «енергетичний щит» із відновлюваних джерел, мережа розумних теплиць та ревіталізований парк «Казка», що створює умови для комфортного життя та навчання.
Паралельно з цим, Широківська громада розгортає масштабний індустріальний фронт, основою якого є великий промисловий парк площею 65 гектарів, орієнтований на дуальну освіту та сучасне виробництво. Промисловий профіль громади підсилюється заводом високоякісної цегли та інноваційним підприємством із випуску протеїнових ізолятів, де працюватиме R&D центр для розробки функціонального харчування.
Унікальним рішенням є створення замкненого циклу переробки технічних конопель: від енергоефективного будівництва з костробетону до виготовлення преміального текстилю для яхтингу. Технологічну незалежність громади підтримуватиме школа аддитивних технологій на базі центру 3D-виробництва, а екологічну стійкість — завод, що перетворюватиме відходи на вторинні ресурси. Водночас, проєкти відновлення водної безпеки та реконструкція паркових зон створюють надійну інфраструктуру для залучення нових фахівців та розвитку урбаністики.
Головна цінність цих напрацювань полягає у їхній синергії. Громади виступають як партнери в єдиній екосистемі, де цифрові потужності Березнегуватської забезпечують управління промисловими об’єктами Широківської ТГ, а логістичні вузли відкривають шлях для експорту спільно виробленої продукції.
Комплексні рішення для синергії та збереження людського потенціалу
Головна цінність цих напрацювань полягає у їхній синергії. Громади виступають як партнери в єдиній екосистемі, де цифрові потужності Березнегуватської забезпечують управління промисловими об’єктами Широківської ТГ, а логістичні вузли відкривають шлях для експорту спільно виробленої продукції.
Економіка та інновації — це також інструменти для досягнення головної мети: повернення людей додому та їх збереження. Розуміючи, що робочих місць недостатньо для щасливого життя, громади створюють «соціальні магніти» — сучасні громадські урбаністичні простори, такі як парки «Казка» в Березнегуватській громаді та «Крила громади» й «Серденько громади» в Широківській ТГ. Це філософія «інвестицій в людей», де ревіталізація громадських просторів створює середовище для кав’ярень, сервісів та комфортного життя сімей з дітьми.
Нині всі інвестиційні проєкти на завершальній стадії, а отже скоро будуть представлені потенційним інвесторам та донорам, зокрема міжнародній спільноті на Конференції з питань відновлення України (URC 2026). Раніше громади вже мали досвід пітчити попередні напрацьовані проєкти під час пітчинг-форуму «День інвестора в Миколаєві: пітчинг проєктів Березнегуватської та Широківської громад», отож мають досвід розповісти про них ширшій, вже міжнародній авдиторії.
Таким чином, комплексний план — це не просто список заводів, а прорахована модель майбутнього, де економічний розвиток і висока якість життя спонукають жителів повертатися та будувати своє завтра саме тут.
Матеріал створено ГО «Проти Корупції» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання, в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції.
Зміст заходу є відповідальністю ГО «Проти Корупції» та не обов’язково відображає позицію урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
- Деталі
Автор: Володимир Євсєєв, директор Регіонального фонду підтримки підприємництва в Миколаївській області Уявіть собі дві прифронтові громади: Read More
Читати далі: Формуючи майбутнє: як дві громади створюють власну економічну систему відновлення
- Деталі
«Відновлення та відбудова мають бути орієнтованими на людей і за участі людей». «Процеси комплексного відновлення мають Read More
- Деталі
Громадська організація «Проти Корупції» запрошує до перегляду презентації дослідження під час зустрічі «Громадянське суспільство та його Read More
- Деталі
Ще рік тому управління публічними інвестиціями для багатьох громад виглядало як технічний лабіринт: таблиці, системи, формальні Read More
- Деталі
Реформа УПІ — це не просто технічна зміна правил. Це суспільний контракт між державою, громадами та Read More
Читати далі: Громадський сектор як драйвер відбудови. Які рекомендації поліпшать стан УПІ?
- Деталі
Ефективне відновлення можливе лише за умови тісної співпраці та чіткого розподілу ролей між органами місцевого самоврядування Read More
Читати далі: Як органи місцевого самоврядування (ОМС) можуть повпливати на ефективність відновлення?
- Деталі
Загальна оцінка Реформа управління публічними інвестиціями (УПІ) станом на вересень 2025 рік демонструє поступову інституціоналізацію, але Read More
Читати далі: Висновки та рекомендації: аналіз результатів та орієнтири для подальших дій.
- Деталі
Для того, щоб перетворити декларативну готовність мешканців у фактичну участь у публічних інвестиціях, доцільно реалізувати такі Read More
Читати далі: Наші рекомендації: як перевести готовність брати участь в УПІ в реальні дії?
- Деталі
Загальна картина: потенціал участі — високий, але не активований системно. Згідно з результатами дослідження, 62% респондентів Read More
Читати далі: Готовність до участі громадян у реалізації публічних інвестицій
- Деталі
Водночас ряд чинників гальмують зміцнення довіри: відсутність зворотного звʼязку — у багатьох громадах комунікація є односторонньою: Read More
- Деталі
Загальний індекс довіри Це свідчить про наявність базової легітимності локальних управлінських процесів, але водночас — про Read More
Читати далі: Який показник довіри до реалізації публічних інвестицій?
- Деталі
Яка ситуація з впровадженням УПІ в громадахстаном на кінець 2025 року? Аналітична перспектива: потенціал розвитку за Read More
Читати далі: Як можна підсилити спроможність громад в контексті УПІ?
- Деталі
Станом на вересень 2025 року процеси відновлення соціальної інфраструктури, житла та базових послуг в Україні не Read More
Читати далі: Інституційна спроможність громад: чому цифра 2,9 із 5 є тривожною
- Деталі
Бо від цього залежить усе, що ми називаємо «якісною відбудовою». Не в абстракції, а в дуже Read More
Читати далі: Навіщо громаді розуміти, що відбувається всередині реформи УПІ?
- Деталі
Реформа управління публічними інвестиціями (УПІ) часто звучить як щось суто технічне: документи, системи, абревіатури, дедлайни. Але Read More
Читати далі: Як громадськість може реально впливати на управління публічними інвестиціями
- Деталі
Один із ключових висновків дослідження щодо стану управління публічними інвестиціями в громадах — переважання так званого Read More
Читати далі: ❔ Чому в громадах домінує «пожежний» підхід до інвестицій?
- Деталі
Парадокс реформи управління публічними інвестиціями полягає в тому, що про неї «щось чули» більшість учасників опитування Read More
- Деталі
Станом на вересень 2025 року процеси відновлення соціальної інфраструктури, житла та базових послуг в Україні не Read More
Читати далі: Що знає громадськість про процеси відновлення та інвестиційні проєкти?
- Деталі
УПІ як тест на довіру: що показало дослідження Продовжуємо знайомити вас з результатами дослідження «Реформа управління Read More
- Деталі
Останні роки в Україні активно впроваджуються цифрові інструменти для планування та реалізації відновлення — зокрема платформи Read More
Читати далі: Цифровізація без управління: чому інструменти відновлення не працюють на повну
- Деталі
Аналіз відповідей під час фокус-групових досліджень дозволив виокремити кілька системних проблем: гострий дефіцит часу на підготовку Read More
- Деталі
Готовність громад до впровадження реформи планування: між високою мотивацією та браком ресурсів Реформа просторового та інвестиційного Read More
Читати далі: Яка готовність громад до підготовки та внесення СППІ у DREAM
- Деталі
27% обізнаності про реформу УПІ — не провал, а точка відліку ГО «Проти Корупції» презентувала дослідження Read More
- Деталі
Війна, відбудова й виклик для економіки. Повномасштабна війна зруйнувала значну частину соціальної та інженерної інфраструктури України. Read More
- Деталі
Відбудова України після повномасштабної війни — це не лише про відновлення зруйнованих будівель. Це насамперед про Read More
Читати далі: Що насправді змінює реформа управління публічними інвестиціями в Україні
- Деталі
Управління публічними інвестиціями (Public Investment Management, UPI / PIM) — це система процесів і правил, за Read More
Читати далі: Управління публічними інвестиціями (УПІ): сучасне поняття та значення
- Деталі
Чи знаєте ви, які зміни відбуваються у Березнегуватській громаді? Ми раді представити вашій увазі «Вісник Березнегуватського Read More
- Деталі
Впродовж проєктної діяльності «Створення громадського офісу: новий крок до зближення громади та влади» було виготовлено 3 інформаційні Read More
- Деталі
На сьогодні стала надзвичайно актуальною проблема підпалів. Їх можна поділити на дві категорії: побутові (на приватній Read More
- Деталі
На сьогоднішній день, коли страшна хвороба заполонила всі куточки нашої країни, життя не зупиняється. Завдяки сучасним Read More
- Деталі
Громадський бюджет 2020 на Корсунщині! Цього року Корсунь-Шевченківська міська рада розподілить на громадські ініціативи 200 тисяч Read More
- Деталі
Голова ГО “Проти Корупції” #ЮрійПутря, який є регіональним координатором CoST Ukraine, що займається контролем та перевіркою Read More
Читати далі: Дороги територіального значення передають на баланс Черкаської ОДА
- Деталі
30.12.18 ми поринули у давно забуте почуття дитинства. Ініціатори Листвинського ОСНу створили Новорічне Свято маленьким жителям Read More
- Деталі
Громадська організація «Проти корупції» презентувала результати обстеження обласних доріг. Йдеться про ті з них, де відбувалися Read More
Читати далі: Як на Черкащині 600 млн. грн. на ремонт доріг освоювали.
- Деталі
Сотні ділянок доріг, відремонтованих упродовж останніх двох років. І мільярди гривень на їх ремонт. Усе це Read More
Читати далі: Про що говорять дороги на Черкащині, коли дорожники мовчать?
- Деталі
Що спільного між Україною та Мавританією? На 130-ому місці із 137-ми опинилася Україна у світовому рейтингу Read More
Читати далі: Дороги Черкащини або про мільйони, “закатані” в асфальт
- Деталі
Тріщини, лущення, викришування та просідання дорожнього покриття, несплановані узбіччя. Ознаки порушення технології робіт. Таку картину побачила Read More
Читати далі: Дороги Черкащини: коли робота виконується для «галочки».