У попередній статті ГО «Проти Корупції» розповіла, як працює система публічних інвестицій, хто вирішує, що будувати, та як кожен може відстежувати проєкти через DREAM, Big Recovery Portal чи Prozorro. Але відкриті дані — лише частина картини.
Щоб зрозуміти, наскільки прозоро громади реалізують проєкти вже на практиці, команда ГО «Проти Корупції» надіслала майже 30 інформаційних запитів до органів місцевого самоврядування Черкаської та Миколаївської областей. Ми попросили надати документи щодо найбільших інвестиційних проєктів, а отримані відповіді порівняли з інформацією у відкритих державних системах.
Результати показали цікаву закономірність: за однакових законодавчих вимог рівень відкритості громад суттєво різниться.
Миколаївщина: відкритість як частина управління
Для прифронтової Миколаївщини відбудова давно стала щоденною роботою. І це помітно не лише за кількістю проєктів, а й за тим, як громади комунікують із громадськістю.
Найбільш показовим став приклад Вознесенської громади. У відповідь на запит щодо реконструкції котелень ліцею №10 вартістю понад 33 млн грн міська рада надала не лише календарні графіки виконання робіт, а й договори, додаткові угоди, кошторисну документацію та навіть «Пакт про згоду щодо професійної чесності» і «Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів», підписані підрядником.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Вознесенської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такий підхід виходить далеко за межі формальної відповіді на інформаційний запит. Громада не просто повідомляє про реалізацію проєкту, а демонструє механізми, які мають забезпечити його доброчесність і підзвітність.
Не менш відкритою виявилася Степівська громада. На будівництво укриття для місцевого ліцею вона надала понад сотню сторінок документів — договори, акти виконаних робіт за формою КБ-2в, кошториси та іншу технічну документацію. При цьому в громаді не приховували, що роботи виконані лише приблизно на 5% через необхідність коригування проєкту.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Степівської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Такі відповіді не виглядають "ідеальними". Але саме вони дозволяють зрозуміти реальний стан проєкту й викликають більше довіри, ніж загальні формулювання про успішне виконання робіт.
Подібний підхід продемонструвала й Березнегуватська громада. Тут відкрито пояснили, що будівництво укриття для гімназії №2 затримується через моніторинг Державної аудиторської служби та очікування державної субвенції. Разом із поясненнями громада надала договір на виконання робіт загальною вартістю понад 84,6 млн грн.
Черкащина: від прикладів відкритості до формальних відповідей
У Черкаській області ситуація виявилася більш неоднорідною.
Є громади, які можуть бути прикладом відкритості. Золотоніська міська рада надала структуровану інформацію про всі інвестиційні проєкти — від модернізації закладів освіти до будівництва захисних споруд. Уманська міська рада детально описала реалізацію проєктів у межах Програми відновлення України, що фінансується Європейським інвестиційним банком, та пояснила поточний стан реконструкції лікарні й ліцею №1.
Водночас були й інші приклади.
Христинівська громада відповіла лише після повторного нагадування. У відповіді повідомили, що кошти на закупівлю шкільних автобусів та реконструкцію котельні лікарні ще не надійшли, тому реалізацію проєктів не розпочато. Аналогічну позицію щодо очікування фінансування зайняла й Смілянська громада.
Найбільше запитань виникло до Ладиженської сільської ради. У відповіді на інформаційний запит вона повідомила про відсутність інвестиційних проєктів у 2026 році. Водночас під час аналізу системи Prozorro ми виявили активну закупівлю на будівництво водопроводу вартістю понад 13,5 млн грн.
Фрагмент відповіді на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Це не означає автоматично, що було допущено порушення. Однак така невідповідність демонструє, наскільки важливо звіряти офіційні відповіді органів місцевого самоврядування з інформацією, яка вже міститься у відкритих державних системах.
Ще один показовий приклад формалізованих відповідей— Тальнівська міська рада. Спочатку у відповіді зазначалося, що міський голова не є розпорядником запитуваної інформації. Згодом громада все ж надала документи та повідомила, що договір із підрядником було розірвано через порушення графіка виконання робіт.
Фрагменти трьох відповідей на інформаційний запит від Ладиженської ТГ. Скриншот ГО «Проти Корупції».
Чи впливає відкритість громад на їхню спроможність залучати фінансування?
Саме це питання стало одним із ключових під час нашого моніторингу.
Наше дослідження не дає підстав стверджувати, що саме відкритість автоматично визначає обсяг коштів, які отримує громада. На це впливають масштаби руйнувань, державні пріоритети, якість підготовки проєктів, наявність співфінансування та багато інших чинників.
Втім, результати моніторингу показують іншу закономірність.
Там, де громади швидко надають документи, пояснюють свої рішення, відкрито говорять про проблеми й готові до діалогу, значно легше оцінити якість управління проєктами. Це створює передбачуваність і підвищує довіру — як з боку жителів, так і з боку державних органів та міжнародних партнерів, які фінансують відбудову.
Чи означає це, що відкритість може бути конкурентною перевагою громади? Наші спостереження дозволяють припустити, що так. Але остаточні висновки можна буде зробити лише після завершення всіх етапів моніторингу.
Що далі?
Як ми вже зазначали в попередньому матеріалі, аналіз документів та даних — це лише один із етапів моніторингу. Попереду — виїзди безпосередньо на об'єкти. Ми перевіримо, чи відповідає зібрана інформація тому, що відбувається на місцях, поспілкуємося з представниками/-цями громад та жителями, а також оцінимо, як реалізуються проєкти публічних інвестицій на практиці.
За результатами моніторингу ми підготуємо рекомендації для громад щодо підвищення якості управління публічними інвестиціями — від планування та реалізації проєктів до відкритості, комунікації з жителями й використання цифрових інструментів. Там, де це буде потрібно, готові надавати консультаційну підтримку та ділитися практичними рішеннями, які допоможуть громадам ефективніше реалізовувати проєкти й посилювати свою спроможність залучати фінансування.
Про перші результати моніторингу та висновки невдовзі поговоримо й у випуску подкасту «ТО!СПИтаємо». Разом з експертами обговоримо, як сьогодні працює система публічних інвестицій, із якими викликами стикаються громади та які рішення можуть зробити реалізацію проєктів більш ефективною.
Адже якісне управління публічними інвестиціями — це не лише освоєння коштів. Це вміння планувати, бути підзвітними, своєчасно реагувати на виклики та реалізовувати проєкти, які справді відповідають потребам громади.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Громадський моніторинг публічних інвестицій у соціальну інфраструктуру Миколаївської та Черкаської областей», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Проти Корупції»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».