Як житель села Добре буде добиратися до лікарні в Березнегуватому, якщо дорога розбита, а коштів на відновлення у прифронтової громади немає? Відповідь на це питання лежить у площині наявності чітких, прозорих інструментів планування. Сьогодні міжнародні донори та держава готові фінансувати відбудову лише тоді, коли громада має верифіковану аналітику та офіційні стратегічні документи. Без них залучити гроші на ту саму дорогу чи лікарню просто неможливо.
Саме тому ГО «Проти Корупції» у межах проєкту «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади» (частина великого проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа) допомагає Березнегуватській громаді створити ці муніципальні інструменти — Програму комплексного відновлення (ПКВ) та інвестиційний портфель.
Які вже є результати цієї спільної роботи та як саме Березнегуватська громада починала й продовжує свій шлях відновлення, щоб відповіді на питання жителів стали реальністю — розповідаємо у статті.
Спочатку відбудувати довіру, щоб почути кожного
«Щоб усі заплановані зміни стали відчутними для кожного жителя, а стратегічні документи були дієвими, ГО «Проти Корупції» розпочала спільну роботу не зі створення документів та відновлення громади. Натомість ми вважали за необхідне насамперед продовжувати (і десь відновлювати) діалог і довіру — не лише до нашої організації, а й усередині громади. Усю діяльність будували на реальній співпраці з місцевою владою та широкому залученні жителів. Для цього навіть створили спільноту з 20 модераторів місцевих діалогів. Ми прагнули не формального обговорення, а використання дієвих механізмів участі, які справді працюють в усіх 41 населеному пункті», — наголошує голова ГО «Проти Корупції» Юрій Путря.
Упродовж усього періоду розробки документа ПКВ ГО «Проти Корупції» використовувала різні інструменти демократії, проте їх довелося дещо трансформувати під локальний контекст та наявні виклики. Відтак вдалося отримати актуальні потреби та проблеми кожного села, а також цінну аналітику. Простіше кажучи, зібрані дані показали, що, де і навіть як варто відновлювати та які зміни впроваджувати.
|
Від локальних потреб — до перших результатів
Почувши ледь не в кожному селі про ті чи інші потреби, організація активно адвокатувала й показувала те, що самі жителі можуть долучатися до відновлення не лише під час збору пропозицій до ПКВ, а й через безпосередню участь у грантових конкурсах. Тобто жителі можуть самі розвʼязувати окремі проблеми та самостійно долучатися до змін.
ГО «Проти Корупції» суттєво посилила роботу організації в напрямку зрощення громадських ініціатив, надаючи жителям постійну консультаційну підтримку. Основним майданчиком для цього став Громадський офіс Відновлення, де ідеї людей допомагають доопрацювати та оформити у реальні грантові заявки.
|
Міжнародні партнери всебічно підтримують ініціативи, що народжуються в громаді, та готові інвестувати в проєкти, які відповідають реальному громадському запиту. Такі ініціативи мають високу цінність для жителів і навіть сприяють поверненню людей до громади, проте найбільший ефект вони дають тоді, коли створюють можливості для самозайнятості й економічної активності населення. Саме тому Громадський офіс Відновлення ГО «Проти Корупції» приділяв особливу увагу підтримці локальної економіки.
|
Економіка громади = кошти на відновлення та нові робочі місця
Акцент на локальній економіці є надзвичайно вчасним, адже пріоритетом міжнародних програм сьогодні є саме розвиток економічної складової та становлення стійкості прифронтових територій. За їх підтримки та навіть державних програм, громада може навчитися заробляти кошти на відновлення сама, а не просто чекати дотацій. Березнегуватщина вже почала з цим працювати: зараз громада активно розробляє інвестиційний портфель та паспорт за менторської та експертної підтримки ГО «Проти Корупції».
Саме дані Програми комплексного відновлення (ПКВ) дозволили запустити цей процес. Верифікована аналітика підсвітила реальний та навіть прихований потенціал території: тут працює 313 сільськогосподарських підприємств (з них 285 — фермери) та понад 2,8 тисячі одноосібників. Проте вся їхня продукція наразі використовується як звичайна сировина.
Цифри, а також дані щодо розташування й локальної спроможності довели, що є перспектива створювати, наприклад, власну агропереробку. За експертної підтримки ГО «Проти Корупції» громада вже сформувала інвестиційний портфель із 10 конкретних концепцій для бізнесу. Серед інвестиційних проєктів є й ті, які дозволять мати альтернативу, адже індустріальний парк та агропереробка — це не єдина прибуткова ніша.
Для звичайного жителя ці рішення мають цілком практичну користь. Поява переробних підприємств — це нові робочі місця біля дому, стабільний збут для тисяч місцевих одноосібників та видимі перспективи. Головне — податки залишатимуться в місцевому бюджеті. А це означає появу реальних коштів на благоустрій сіл та ремонт тієї самої розбитої дороги, про яку йшлося на початку.
Як ПКВ створює умови для реалізації існуючих та майбутніх місцевих програм
Дані й аналітика розробленого документа створюють гнучку екосистему, яка стає містком між сьогоднішніми рішеннями громади та її майбутнім розвитком. Вона закладає умови для ефективної реалізації як тих 25 місцевих програм, що діють уже зараз, так і тих, які з’являться згодом. Місцева влада отримує можливість чітко координувати свої кроки й спрямовувати ресурси туди, де вони дадуть максимальний ефект.
|
Документ навіть вже став тим необхідним фундаментом, який дав поштовх для наступного важливого кроку — розробки Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій (СПППІ). Завдяки верифікованим даним ПКВ, цей новий інструмент дозволив громаді чітко сформувати ключові напрямки інвестицій. Тепер, спираючись на готову аналітику й потреби людей, за менторської підтримки ГО «Проти Корупції» громада активно розробляє та вносить свої Публічні інвестиційні проєкти (ПІП) до державної системи DREAM.
|
Водночас ПКВ працює на випередження, формуючи базу для майбутніх проєктів. Коли держава чи міжнародні партнери оголошуватимуть нові цільові програми або грантові конкурси, Березнегуватській громаді не доведеться в терміновому режимі збирати дані з нуля. Усі цифри вже верифіковані, пріоритети визначені, а наявні концепції готові до швидкого перетворення на детальні грантові заявки. Громада отримує стратегічну перевагу — постійну готовність до будь-яких інвестиційних запитів.
Такий підхід повністю відповідає логіці державної реформи Управління публічними інвестиціями (УПІ). Березнегуватщина демонструє інституційну зрілість: вона претендує на фінансування не тому, що «просто потрібно», а тому, що може чітко обґрунтувати соціально-економічний та інфраструктурний ефект від кожної залученої гривні чи євро.
Замість підсумку: майбутнє, яке будується вже сьогодні
Зрештою, приклад Березнегуватщини чітко доводить: відновлення прифронтових територій — це не про пасивне очікування фінансової допомоги, а про готовність діяти професійно та системно. Завдяки спільним зусиллям місцевої влади, жителів та експертній підтримці ГО «Проти Корупції», громада пройшла шлях від відкритого діалогу до створення потужної бази стратегічних документів.
Програма комплексного відновлення, інвестиційний портфель та Середньостроковий план публічних інвестицій — це дієві інструменти, які вже зараз починають приносити громаді реальні результати. А головне — вони створюють чітку перспективу того, що незабаром тут з’являться нові робочі місця, а податки працюватимуть на відновлення кожного села.
Шлях відновлення Березнегуватщини триває. І тепер на питання мешканця села Добре про розбиту дорогу чи якісну медицину є цілком реальна, підкріплена цифрами та інвестиційними проєктами відповідь. Коли є довіра всередині громади, чіткий план дій та інституційна зрілість — відбудова стає лише питанням часу.
© Фото: ГО «Проти Корупції», ініціативні групи
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Сила відновлення: громадська участь у розвитку Березнегуватської громади», який впроваджує ГО «Проти корупції» та який є частиною проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.