Повномасштабна війна змусила Україну кардинально змінити підходи до управління фінансами, і реформа публічних інвестицій мала стати драйвером швидкого відновлення громад. Гроші на інвестпроєкти є — як державні, так і від міжнародних донорів. Проте реальність на місцях виявляється значно складнішою: будівництво та реконструкція об’єктів соціальної інфраструктури на Черкащині просуваються вкрай повільно.
Про це в ефірі «Українського радіо. Черкаси» відверто розповів Юрій Путря, голова громадської організації «Проти Корупції», яка детально моніторить реалізацію реформи в регіоні.
https://youtu.be/mJ6Bc2r0D_Q?si=3MldAd8FwJq6dAQN
Черкащина у хвості, прифронтові регіони — попереду
Загальнонаціональна статистика показує нерівномірний темп реформи. В Україні з майже 1500 громад середньострокові плани сформували лише близько 900. І Черкаська область у цьому процесі, на жаль, пасує задніх.
«Черкащина не є лідером, хоч для нас, черкащан, це й болісно, — зазначає Юрій Путря. — Натомість прифронтові регіони, наприклад Миколаївщина, працюють значно швидше, відповідальніше та мобільніше. Вони вже майже три роки змушені жити в процесі постійної відбудови, тому навчилися оперативно залучати міжнародні інвестиції та якісно комунікувати».
У той час як на півдні та сході країни рішення ухвалюються «з коліс», у центральній Україні громади часто загрузають у бюрократії, формальних відписках та паперовій тяганині.
Що (не) будується у черкаських громадах: конкретні кейси
Моніторинг громадської організації «Проти Корупції» виявив типові проблеми, через які важливі соціальні проєкти роками залишаються лише на папері:
-
Ладижинська громада (с. Колодисте): тут уже три роки намагаються побудувати водопровід. Міжнародні донори виділили майже 9 мільйонів гривень, тендер проведено, визначено переможця, але договір досі не підписано. Проєкт фактично «застряг» на документальному етапі.
-
Тальнівська громада: масштабний проєкт реконструкції школи під житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у селі Гордашівка вартістю близько 59 млн грн теж стоїть на паузі. Попри підписані угоди, реальні роботи не ведуться. Інший об'єкт громади — капітальний ремонт протирадіаційного укриття (ПРУ) у ліцеї №2 — взагалі заморозили на етапі 57% готовності через розірвання контракту з підрядником.
-
Монастирищенська, Уманська, Христинівська та Смілянська громади: у цих регіонах заплановано багато різнопланових та потрібних об’єктів (оновлення блоку хірургії Уманської міської лікарні, котельня у Смілі, шкільні автобуси для Христинівки, ПРУ для ліцеїв). Кошти під них передбачені Єдиним портфелем інвестицій, проте більшість із них досі перебуває на стадії коригування чи розробки проєктно-кошторисної документації (ПКД).
Чому гальмується реформа?
Експерт виділяє дві головні групи причин: кадрові помилки на місцях та економічні ризики.
-
Брак фахівців та формалізм. Громадам критично бракує кваліфікованих проєктних менеджерів, які вміють працювати із сучасними цифровими інструментами (як-от система Dream). Крім того, стратегічне планування у багатьох громадах роками здійснювалося «для галочки». Як наслідок, коли з'явилися реальні кошти, виявилося, що заплановані раніше інвестпроєкти не враховують нагальних потреб сьогодення.
-
Поведінка підрядників. Через інфляцію, подорожчання будівельних матеріалів та дефіцит робочих рук будівельним компаніям стає невигідно працювати за старими цінами. Вони намагаються переглянути умови угод або просто розривають договори після перемоги на тендерах.
Європейські стандарти як світло в кінці тунелю
Попри всі труднощі, реформа публічних інвестицій поступово змушує місцеве самоврядування еволюціонувати. Попереду — перехід до довгострокового планування до 2034 року, що вимагатиме від громад залучення незалежних модераторів та фасилітаторів для визначення справжніх пріоритетів розвитку.
«Ми все більше стандартизуємося до європейських цілей, — підсумовує Юрій Путря. — Більшість громад починає розуміти: коли вони вкладають у цей процес власний ресурс — кошти, час чи зусилля — результат стає для них значно важливішим. Прифронтові громади цей іспит уже склали й чітко знають, що їм потрібно сьогодні, а що — через 3–4 роки. Черкащині час переймати цей досвід».
Повний запис аналітичної розмови та детальний розбір ситуації в області слухайте в інтерв’ю Юрія Путрі в ефірі «Українське радіо. Черкаси» за посиланням у коментарях.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Контроль публічних інвестицій», який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу.