Ми не любимо звітів «для галочки». Тому цю історію розповідаємо так, як вона є — з правдою, яку не завжди приємно чути, але саме вона робить нашу роботу вартою того, щоб її робити.
Червень 2026-го. Обстріли енергоінфраструктури. Прифронтові громади Миколаївщини. І паралельно з цим — робота над документом, який мав би бути «нудним юридичним папером». Ми говоримо про Статут територіальної громади. Ми в ГО «Проти Корупції» знаємо: коли Статут написаний без людей — він мертвий. А коли він написаний з людьми — навіть під обстрілами — він стає щитом.
Наш експерт Юрій Путря разом з командою супроводжував дві прифронтові громади у їхньому шляху до власного Статуту. І ось що ми побачили насправді.
Широківська ТГ. Прифронт. Голова громади — Сергій Пересунько.
За майже три місяці роботи — 3 публічні зустрічі, 56 учасників, 2 виїзди в села Любине і Покровське. Це виглядає як суха статистика. А за нею — розмови, у яких люди вперше за багато років сказали вголос: «Ми не віримо, що наш голос щось важить». І сказали це депутатам в очі.
Ми не почали з тексту Статуту. Ми почали з окремих зустрічей: рада — окремо, місцеві жителі — окремо, ВПО — окремо. Бо коли між людьми стільки недовіри, посадити їх одразу за спільний стіл — це не діалог, це вибух.
І тоді сталося те, чого ми не планували: на поверхню вийшов застарілий розкол між місцевими і ВПО, про який роками не говорили вголос. Так, це ускладнило процес. Але саме тому ми й приходимо — щоб замовчуване стало сказаним, і тоді з ним нарешті можна щось зробити.
Директор Червонодолинського ліцею Віктор Мушин сказав нам після сесії:
«Не думав, що мої слова для розробки документа важливі. Думав, що такі документи саме місцева влада пише.»
Оце і є та зміна, яку ми хочемо бачити.
Березнегуватська ТГ. Прифронтова і деокупована. 16 663 мешканців. 41 населений пункт. 1467 ВПО. Секретар ради — Світлана Юрченко.
Тут виклик був іншого масштабу: як зробити так, щоб Статут громади був справді «спільним», коли громада — це не одне селище, а сорок один окремий світ, де кожне село живе своїм болем і своєю історією?
Ми провели виїзні зустрічі у населених пунктах. Для більшості цих сіл — це був перший в історії досвід, коли хтось приїхав і сказав: «Ваша думка потрібна». Не «підпишіть», не «проголосуйте», а — «розкажіть, як ви бачите свою громаду».
І тут ми зіштовхнулися з правдою, яка змінила наш план роботи. Ми думали, що старости стануть нашими союзниками — місточками між радою і селами. Виявилося навпаки: часто вони самі були фільтром, який глушив голоси жителів. Тому ми пішли на непопулярний крок — почали проводити зустрічі з жителями сіл без старост. Так, це створило напругу. Але вперше за роки жителі говорили від себе, а не «як положено».
Одна жінка з віддаленого села сказала:
«Ми ніколи не знали, що в селі можна впливати на рішення ради.»
Це речення варте всіх наших звітів донорам.
Чому ми пишемо про це?
Тому що робота з громадами — це не «історія успіху». Це щоденне зіштовхування з розчаруванням, недовірою, страхом, конкуренцією за жалюгідні залишки ресурсів у громаді, яка щодня чує сирену. Це компроміси. Це моменти, коли хочеться все кинути.
Але саме тому, що ми працюємо у прифронтових громадах Миколаївщини вже понад десять років, ми не маємо права робити цю роботу «формально». Кожен Статут, який ми супроводжуємо, — це спроба залишити після себе не документ, а живий механізм, через який жителі зможуть впливати на владу навіть тоді, коли нас поруч уже не буде.
До 1 січня 2027 року кожна громада України має ухвалити свій Статут. Ми робимо все, щоб громади, з якими працюємо, підійшли до цього дедлайну не з відпискою, а з документом, який справді захищає їхнє право голосу.
Дякуємо Сергію Пересуньку, Світлані Юрченко, робочим групам обох громад, старостам, які змогли переосмислити свою роль, жителям сіл, які ризикнули прийти і сказати правду в очі владі. І окрема подяка нашим партнерам і донорам, які фінансують не «події», а процеси. Це рідкість. І це працює.
Попереду — Селищенська громада та інші, з якими вже почали розмову. Про них розкажемо, коли буде що показати.
Робимо своє. Мовчки, вперто, поруч з людьми.
Реалізується ГО «Проти Корупції» у межах фінансування підтримки супроводу стратегічних процесів у громадах - обговорення підходів та інструментів моніторингу International Alert.